Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Джек на Сході 📚 - Українською

Читати книгу - "Джек на Сході"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Джек на Сході" автора Андрій Олегович Бєлянін. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 33 34 35 ... 45
Перейти на сторінку:
боєм.

Тим часом навколо Лукаса поступово зібралися й інші лицарі, яких прикликав шум сутички. Дорослому бійцю незручно показуватися в суспільстві з такою «сережкою», і бідака Лукас заблагав:

— Роберте! Пусти вухо! Я більше не буду!

Що ж, це було єдиним виходом, прийнятним для обох сторін. Щеня відпустило вухо, зробило хитаючись кілька кроків і, ледве повертаючи язика, пробелькотіло:

— Я приймаю… виб… виба… вибачення, сере Лукасе… — після чого без тями звалилося в обійми сера Готварда.

Ультиматум

Тепер, коли ви дещо знайомі з порцеляновими лицарями і Робертом, я хочу розповісти надзвичайно неймовірну історію. Помірковані люди не повірять, дурні назвуть мене божевільним. Але ми з вами… сподіваюся, ви мене розумієте?

Загалом, усе було так…


Наступного дня після дружньої сутички Роберта з Лукасом голова Ордену порцелянових лицарів чорний ньюфаундленд Нюф оголосив загальні збори. Треба сказати, що загальні збори — надзвичайно важлива подія. Від початку створення Ордену вони скликалися двічі: під час Великої війни з тарганами і для затвердження статуту Ордену.

Зрозуміло, що вже за хвилину після сигналу всі лицарі були на ногах і мчали до місця збору. Мені пощастило отримати протокол цих зборів. Ось він:


ПРОТОКОЛ Надзвичайних загальних зборів Ордену порцелянових лицарів

Були присутні: магістр Ордену — сер Нюф. Почесні лицарі: сер Флойд (рухливий і безстрашний доберман), сер Кросбі (шотландський вівчар з блискучим родоводом), сер Гауф (скажено впертий бульдог), сер Льюіс (вражаюче елегантний пудель!), сер Готвард (учитель і наставник), сер Чау-Чау (справжній чау-чау з чорним язиком). Просто лицарі: два брати-спанієлі — сер Порт і сер Ля Порт, сер Гай (дворянська двірська, але найшляхетнішого походження), сер Лукас (поважний, проте задиристий басет), сер Клаус (болонка, чи то пак болон, з острова Мальта). Та інші (тобто Роберт).

Сер Нюф прокашлявся і добре поставленим басом пророкотав:

— Добродії, я зібрав вас, щоб повідомити найприємнішу новину — ВІЙНА, добродії!

— Війна! — радісно завили всі.

Адже для серця лицаря немає нічого приємнішого за бої, сутички і герці. Роберт від надміру почуттів двічі беркицьнувся в повітрі. Авжеж, війна видавалася йому чудовою нагодою завоювати звання лицаря.

Коли шум трохи затих, сер Нюф продовжував:

— Сьогодні я отримав ультиматум від невідомого і страшного ворога. Увага, добродії! Нехай сер Кросбі прочитає його.

Шотландський вівчар церемонно розгорнув складений аркуш пергаменту і, примруживши очі, вдивився в текст:

— «Ордену порцелянових лицарів чи просто дванадцятьом дурним псам».

Гнівне обурення розірвало повітря. Магістр ледве навів лад, і сер Кросбі продовжив:

— «Діяльність Ордену завдає непоправної шкоди нашій справі. Склочні пси двічі розганяли армії відданих нам тарганів, винищили всіх павуків-партизанів і знищили їхні мережі. Крім того, вони віроломно напали на штаб сірих мишей і загнали їх у підпілля. Ми не можемо більше це терпіти! Орден порцелянових лицарів оголошується розпущеним. Усі собаки зобов'язані пройти реєстрацію, щеплення від сказу і зайнятися суспільно-корисною працею. Ми милостиво обіцяємо кожному буду, ланцюг і нашийник, а також юшку й кісточку щодня. Користайтеся нашою добротою! У протилежному випадку всіх буде знищено! Тремтіть від нашого гніву!

Намісник Князя Пітьми, володар пластилінових бісів Жлоб Полин-Бур’янов».

Ричання обурених лицарів досягло апогею. Дивлячись на люто оскалені ікла бульдога сера Гауфа, Роберт мимохіть подумав, що щеплення від сказу декому і справді не завадило б.

— Мені приємно, добродії, що наша думка є одностайною! — зворушено розплакався Нюф. — Думаю, що ми покажемо цим пластиліновим бісам, на що здатні дванадцять лицарів! Хто хоче висловитися?

— Грім і блискавка! — заревів сер Гауф. — Я не прошу слова, я прошу показати мені ворога! Клянуся, що обірву хвоста будь-якому бісові, хай-но лишень трапиться мені на шляху, а із зібраних хвостів зроблю собі левину гриву!

— Браво! — закричали слухачі. — Хай живе сер Гауф Левина Грива!

— А я зобов’язуюся не стригти шерсті до повної перемоги над ворогами! — грізно протявкав болон Клаус.

— Беру обітницю — зав’язати собі ліве око й битися, не знімаючи пов’язки, доти, доки не захоплю цього Жлоба в полон! — докинув своєї доберман Флойд.

— А я…

Загалом, усі дванадцять лицарів заприсяглися найстрашнішими клятвами і нахапали купу обітниць, позбутися яких вони могли, лише повністю розгромивши ворога.

— Добродії, тут приписка! — зненацька згадав сер Кросбі. — Ага, виходить, так: «Відповідь на наш ультиматум ви дасте через шість годин нашому суперагенту Самюелю». Я вважаю, що через шість годин цей самий агент з’явиться за відповіддю. Ми маємо зустріти його як належить, чи не так, добродії?

— Без сумніву! — порцелянові лицарі були дуже вихованими.

— До речі, сере Нюфе, а яким чином цей ультиматум потрапив до вас? — поцікавився сер Чау-Чау.

— Щиро кажучи, я й сам не знаю… — зніяковіло відповів магістр. — Я мирно спав після обіду, а, прокинувшись, знайшов цей папір у себе під лапою.

— Що ж, їхня розвідка працює краще за нашу… — похитав головою сер Кросбі, а Чау-Чау запитав знову:

— Шановний магістре, не могли б ви докладніше розповісти про цих пластилінових бісів?

— На жаль! — знизав плечима ньюфаундленд. — Я чую про них уперше. Проте я впевнений, що ми про все довідаємося під час бою!


Дещо про пластилінових бісів…

Держава пластилінових бісів кочувала з місця на

1 ... 33 34 35 ... 45
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Джек на Сході», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Джек на Сході"