Книги Українською Мовою » 💛 Гумор » Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок 📚 - Українською

Читати книгу - "Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок" автора Олексій Анатолійович Кононенко. Жанр книги: 💛 Гумор. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 33 34 35 ... 69
Перейти на сторінку:
і виймав з пакета на пеньок сало, огірки, цибулю, хліб – швидку натуральну, – як він любив говорити, – закуску.

– Наливай, – кивнув мені, – сьогодні допізна не засидимось. Я й так перед своєю вчора вертівся, як в'юн на пательні. Два вечори ми з тобою засідали ж… Давала чосу… Да-а… Чоловік як муха – жив, жив та і оженився…

Але кумові очі спинилися на повних келишках, і він миттю повернувся із своїх спогадів до сьогодення. Вправно підхопив «застільну чоловічу зброю», не схлюпнув, підніс вгору і виголосив:

– Чоловіки навчилися ловити звіра в лісі, птаха – в небі, рибу – в річці, але ніде не вміють спіймати серце жінки… За жінок, хай їм!…

Якусь хвилину ми хрумтіли огірками.

– Так ти кажеш, куме, не клює й не меле?продовжив під'южувати Григорій. – Щоб рибку з'їсти – треба у воду лізти, бо ж, їв би кіт рибку, а у воду – зась…

– Дістав ти мене, Грицю! Забив, як ведмедя жолудь!я наливав по другій. – Нас там на ставку було кільканадцять чоловік! З ранку до обіду – один дріб'язок! А жаб…

– І жаба риба, бо у воді сидить,перебив кум. – А те, що у рибалок сталеві нерви і чавунні гепиусяк знає… Маленька, кажеш? Дріб'язок, а приємно? А що приємно, то вже не дріб'язок!

–  Ага. Ловись, яка влізла, хоч дрібна, але свіжа… Сонце вже й сіло, та ще освітлювало небо з-за краю. Я вицідив з пляшки останні краплі. Грицько урочисто проголосив свій мисливський тост (іншого я й не сподівався):

Ну, щоб на полюванні з голоду не померти!… Закусили. Задиміли сигаретами.

– Починай, Григорію…



– Ваш пес не кусається? – запитує перехожий у поважного чоловіка з рушницею, під ногами у якого лежить кошлатий здоровань.

– Мій? Ні!

Тільки-но перехожий наміряється погладити пса, як той хапає його за руку.

– Ви ж казали, що він не кусається!

– А хто вам сказав, що це мій пес?


– Маріє, тільки заміж вийшла, а вже така зажурена! Що сталося?

– Скінчився наш медовий місяць… Поїхав Іван рибалити…


– Микито, вчора були на полюванні?

– Були.

– Вдало?

– Ні… Мало взяли…

– Зайців?

– Горілки!


Надворі лютий мороз. Мама з донею сидять на печі, гріються.

– Як там наш татусь на риболовлі в такий мороз? – переживає доня.

Мати:

– Батька чорти не візьмуть, оббіжить круг ополонки зо три рази та й нагріється! Не те що нам – де не сядь, скрізь пече.


Микита повернувся з полювання. Його донька Оленка каже мамі Гані:

– Коли вчителька знову розповідатиме нам про первісних людей, які жили з полювання, я скажу їй, що це вигадки.


Чоловік – жінці:

– Слухай… Завтра весілля мого кращого друга… з цією… як її… Джулією Робертс…

– Якого друга? Яке весілля? Чому ти раніше не сказав? У чому я піду? А подарунок де?!

– Ой, дурепа! Та це ж фільм такий – «Весілля мого кращого друга» з Джулією Робертс у головній ролі!

– А ти?! То й ще розумака! Коли я квитки на «Лебедине озеро» принесла, хто з вудками поперся?!


– Неподобство! Твій пес цілу ніч вив у мене під вікном!

– Нічого, він вдень виспиться.


– Посунься трохи, – каже один карась до другого.

– Куди мені посунутись, ми оба на одній пательні смажимось!


– Опанасе, Іваненко вчора на полюванні застрелив замість зайця вівцю!

– Не дивуйся! У нього ще в інституті по зоології були одні двійки!


Микита насадив черв’яка, закинув вудку. За мить черв’як вистрибує в човен:

1 ... 33 34 35 ... 69
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок"