Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Його зухвала дівчинка, Джулія Ромуш 📚 - Українською

Читати книгу - "Його зухвала дівчинка, Джулія Ромуш"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Його зухвала дівчинка" автора Джулія Ромуш. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 33 34 35 ... 54
Перейти на сторінку:
Розділ 14.1

Я сплю неспокійно. Постійно здається, що хтось не бажає дати мені нарешті поринути у свій сон повністю. Я чую голоси. Вони то чуються голосно та чітко, то набагато тихіше, практично пошепки. Але напруга в цих голосах відчувається постійно, що вони звучать голосно, що тихо. Від цього мені якось неспокійно і як би я не хотіла розплющити очі й нарешті зрозуміти, що насправді відбувається, можливо якось угамувати всю цю напругу між людьми, але в мене просто немає сил. Немає сил розплющити очі. Я, напевно, ще ніколи не була такою втомленою, що я навіть не можу виконати те, що хочу. Організм просто не підкоряється.

Перший дзвіночок того, що щось не так, з'являється, коли моє тіло відривають від такої зручної лавки й мені здається, що кілька секунд я плаваю в повітрі. Я знову намагаюся змусити себе розплющити очі, але ніяк не можу. Повіки здаються такими важкими, що я просто не можу впоратися з таким важким завданням.

- Якого біса ти взагалі сюди приперся? - Мені здається, що це голос Патріка і хлопець чимось дуже обурений.

- Тебе забув спитати! - Цей голос належить Янгу, і я відразу напружуюся, наскільки взагалі можу в цій ситуації. Але щойно мене притискають до чогось твердого і гарячого, як тіло тут же розслабляється. У ніздрі вдаряє такий знайомий аромат і тіло начебто перетворюється на щось невагоме. Мені відразу стає тепло і затишно.

- А може ви після дзьобами поміряєтеся?! - Це вже Міранда починає обурюватися. - Якого біса ви взагалі тут робили в такий час? Якщо ти не забув, то Аліса перебуває у групі підтримки й сьогодні не з'явилася на тренування! Не знаю чия це з вас заслуга, але якщо вона не вивчить танець і не скакатиме як заведена разом з усіма дівчатами, то я не зможу ніяк вплинути на те, що її випруть з групи підтримки!

- А якщо вона впаде без свідомості посеред танцю буде краще?

У мене вже погано виходить розуміти, кому який голос належить. Я більше зосереджена на тому, щоб влаштуватися зручніше. У мене нарешті з'являється хоч трохи сил, і я закидаю руку на шию того, хто несе мене. Але після мені стає дуже холодно, тому що ми, здається, вийшли на вулицю, а я одягнена занадто легко. Тіло починає тремтіти, і я дужче притискаюся до гарячого тіла.

- Далі ми самі, - раптом лунає над моїм вухом гучний голос Міранди, - Алісо, підйом! Час прокидатися!

А я хочу, щоб усі нарешті замовкли й дали мені спокій. Мені так зручно там, де я зараз перебуваю, що я лише сильніше заплющую очі й ніяк не бажаю їх розплющувати. Нехай думають про мене все, що хочуть, але я заслужила на відпочинок. Я не безсмертний поні, мені треба хоч трохи набратися сил. Тим більше навіть якщо я зараз розплющу очі, далеко не факт, що я зможу йти на своїх двох. Тіло зараз таке ватяне, що мені здається варто тільки спробувати встати на ноги, як я відразу впаду на підлогу.

– Самі? - Цей тон голосу я ніколи не переплутаю ні з яким іншим. Янг завжди так говорив, коли хотів познущатися зі співрозмовника. Ось і зараз він висміює слова Міранди.

- Так, Янг, самі! - А дівчина молодець, не здається і намагається стояти на своєму, ось тільки я сьогодні не в змозі грати за її команду.

- Хочеш сама понести її на руках? Я з задоволенням подивлюся на цю картину.

- Я можу допомогти, - мені здавалося, що Патріка тут уже немає, але судячи з того, що він подав голос, хлопець все ще тут.

- Дивись, щоб тобі нікому допомогти не довелося, - гарчить Янг, і я відчуваю, як ми знову починаємо рухатися.

- Роб! - Міранда, здається, біжить за нами, і судячи з її голосу вона дуже незадоволена тим, що відбувається, - припини, чуєш? Ти чудово знаєш, що Аліса буде не в захваті дізнавшись, що ти собі дозволяєш!

- Якщо ти думаєш, що я дозволю Патріку зайти в її кімнату, то ти дуже помиляєшся, - раптом видає хлопець і я, вже забувши про всякий сон, тут же налаштовую вуха і починаю дуже уважно заглиблюватися в сказані ним слова.

- А що таке? Невже сам Янг ревнує? - Міранда тут же знижує звук голосу, але я чудово чую в ньому сарказм.

– Я не люблю, коли претендують на мою власність.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 33 34 35 ... 54
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Його зухвала дівчинка, Джулія Ромуш», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Його зухвала дівчинка, Джулія Ромуш"