Читати книгу - "Уламки паралелі, Лаванда Різ"

Від цього сталевого жорсткого тону інші арахноіди просто стиснулися в грудку , а Сара приголомшено втупилася на те, як Ксан втягнувши голову в плечі, опустився перед Павуком на одне коліно. Жарти скінчилися. Але це був не страх, це було визнання поваги перед лідером, готовність принести себе в жертву, ієрархія в цій новій популяції.

- Зроби це сам, - сказав Ксан. - Це твій вибір. Ми приймемо будь-яке твоє рішення. Доверши сказане, інакше роздирання та сумніви зведуть тебе з розуму. Ніхто ніколи не вважатиме тебе слабким за цю потребу. Ми виживемо і перевершимо своїх ворогів, тільки якщо задовольнимо спрагу - це твої слова. Скажеш вбити - я вб'ю її, скажеш прийняти - вона стане однією з нас, але не перекладай на мене своє прощання.

Сара слухала, кліпала очима, ні краплі не розуміючи що відбувається.

- Вочевидь я щось упустила, - пробурмотіла вона вголос.

Тоді не сказавши ні слова, владно схопивши її за руку, Павук підвів її до бронетранспортера, відкривши дверцята, і Сара слухняно залізла на сидіння.