Читати книгу - "Ескорт за примусом, Ольга Лавін"

Зоя
Я вже збиралася і так вилазити з води, але ніяк не очікувала побачити за скляними дверцятами душової кабіни Арнольда. Голого і який пестив себе.
Це було… Занадто зухвало. Особливо, коли він помітив мене, коли я закричала.

- ТИ можеш далі приймати ванну, я тобі не заважаю.
Звісно заважаєш!
Я не здогадалася змити піну, вилізла з ванної і швиденько обмоталася рушником. Звичайно, йому це не сподобалося, навіть він не дуже сильно хотів мене відпускати. Чи не сподобалося, що обізвала його онаністом? Але ж саме так називають людей, які доводять самих себе.
Я вже прямувала до дверей, коли він сказав уїдливо, що я можу зіпсувати його дизайнерську підлогу! Ось же! Але не висловилася, не встигла. Схопив мене за руку і втяг у кабіну. Під холодні струмені води. Прямо в рушник.

- Треба змити піну! Не брикайся! - Попередив, і потягнув вузол на рушник, який виявився внизу, а я оголена перед ним, коли відпустив мою руку і я реально перестала вириватися.
Де ж мої інстинкти самозбереження? Ау!
Прикрили груди однією рукою, а низ живота другою.

– Я вже все бачив. І пестив тебе саме там.

- Я кричатиму, якщо ти хоч пальцем! - Але він не збирався відступати, навпаки наступав, допоки я не виявилася втиснута в скло.
Провів вказівним пальцем від плеча вниз по руці.

- У тебе гарне тіло, тобі нема чого соромитися. Ти повинна дякувати природі – матінці, яка нагородила тебе такою бездоганною красою.
Його очі потемніли за лічені секунди.
Бігти! Бігти! Бігти! – крутилось у голові.

– Я не можу заперечувати очевидного. Ти мене заводиш дико.Хочу тебе..

- Не треба. Не треба казати цих слів!
Хочу тебе, дитинко. Солодка смачна сучка. Я теж дуже смачний, дуже навіть. Немов цукерка Чупа – чупс. Пізніше в цьому переконаєшся.
Тут же у пам'яті слова та дії Валери. Знову мене б'є, знову починається паніка.

- Відійди від мене! По хорошому! – попереджаю Арні.

- Я не збираюся тебе ґвалтувати. Просто змий піну з себе і можеш вийти. Я навіть можу відвернутися, - каже та діє.
Але я йому не вірю. Помічаю нагорі маленьку скляну поличку, в якій лежить станок для бритття. Хапаю його в руку, поки Арні ні про що не підозрює. Один виродок уже зґвалтував мене, цьому не дозволю.