Читати книгу - "Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Кожен гнув свою лінію, і кожен правий. Що робити? Збільшувати бюджет, щоб усім вистачило. А росіяни на місці не стоять. Росіяни найпершими у світі запустили людину в космос. Росіяни створили найпотужніший у світі ядерний заряд. А вже про кількість танків і казати не варто: одне незадоволення.
Але якщо на мить припустити, що полковник Пеньковський правий, то розвідці не поздоровиться. У минулі часи гонець віз султану звістку, не знаючи, яка вона. І якщо звістка була поганою, то гінцеві рубали голову. Від цього султану легше ставало. За погану звістку про те, що Радянський Союз слабкий, американській розвідці голову не відрубають, але зрубають бюджет. Проти сильного Радянського Союзу потрібна сильна розвідка, а навіщо витрачати величезні кошти на розвідку, якщо противник слабкий?
Дістанеться і кожному розвіднику персонально: що ж це ви, хлопці, роками воду каламутили? І як після цього всіх вас професіоналами величати?
Ох, недаремно один розвідник у Москві відмовився взяти документи Пеньковського! Прокляті британці пішли на контакт - як тепер від інформації Пеньковського відхреститися?
Кращий шлях - спіймати Пеньковського на неточності, на протиріччях, а то й на брехні, і перестати йому вірити.
20 квітня 1961 року, наприкінці першої зустрічі в Лондоні, Пеньковський повідомив, що через два-три місяці слід очікувати якихось дуже важливих подій у Німеччині - політичних, військово-політичних або суто військових.
– Це ще чому? - Не повірили два американські джентльмени. - Ви лишень полковник, звідки вам знати плани Хрущова?
– Я планів Хрущова не знаю. Але я знаю, що влітку готується політ другого радянського космонавта.
– Який зв'язок між Німеччиною і космонавтом?
– Найпряміший. Успіхом у космосі Хрущов постарається скористатися на землі.
2
Найневдячніша у світі робота - робити прогнози. Утримайтеся від прогнозів! Якщо ваш прогноз збудеться, ніхто його не згадає, ніхто вам спасибі не скаже. А якщо прогноз не збудеться, ваше пророкування обов'язково згадають, вас викриють у шарлатанстві, невігластві, відсутності професіоналізму.
Полковник Пеньковський ішов ва-банк. Йому потрібно було йти на крайні заходи заради того, щоб йому повірили, бо він передбачив якісь великі політичні, дипломатичні або військові події в Німеччині влітку 1961 року.
А два американські джентльмени по закінченні зустрічі потерли руки: передбачення Пеньковського не збудуться, тому можна буде його оголосити підсадною качкою і більше ніколи йому не вірити.
3
Через три тижні після польоту в космос Юрія Гагаріна, 5 травня 1961 року, американський астронавт Алан Шепард здійснив суборбітальний політ у космос тривалістю 15 хвилин 28 секунд. Космічний корабель «Меркурій» піднявся на висоту 187 кілометрів і, не виходячи на навколоземну орбіту, повернувся на землю. Вірніше - на воду.
В той час було невідомо, хто зробив радянську ракету. А американську - відомо: Вернер фон Браун, полонений гітлерівець, крилаті, а потім і балістичні ракети якого зовсім недавно з виттям і гуркотом трощили Лондон. Тому в усьому світі перемога американців у космосі якось і не сприймалася чисто американською. А британців вона до того ж ще й злила: так це той самий? Бач героя знайшли з гітлерівської зграї!
Вернер фон Браун, творець ракетного двигуна F-1, встановленого на першому ступені ракети «Сатурн-5», поруч зі своїм творінням.
Америка, зрозуміло, раділа. Але присмак гіркоти не проходив. Радянський Союз - перший. Америка - друга. Різниця не тільки в цьому. У Гагаріна - оберт навколо Землі. У Шепарда - тільки ривок вгору з негайним поверненням. Політ Гагаріна тривав 108 хвилин. Політ Шепарда - 15 хвилин.
Шепард ще надолужить своє. Через десять років, у 1971 році, Алан Шепард злітає на Місяць командиром корабля «Аполон-14». Він покатається по Місяцю на всюдиході. Він візьме з собою три м'ячі для гольфу і першим пограє в гольф на запорошених місячних стежках, використовуючи як ключки підручний інструмент.
Але це буде потім. А поки першість Радянського Союзу в розвитку ракетно-космічної техніки не оскаржувалися ніким. І якщо успіхи Радянського Союзу в космосі настільки явні, очевидні та вражаючі, то й бойові ракети у нього повинні бути настільки ж страшними і досконалими. Чи не так?
- Ні, не так, - стверджував полковник Пеньковський.
4
Відставання Америки на першому етапі космічної гонки мало просту причину.
В кінці Другої світової війни Сполучені Штати мали надпотужний військово-морський флот, так само надпотужну стратегічну авіацію, крім того - ще й ядерну зброю. До того ж, у Європі та в Азії Сполучені Штати мали безліч військових баз, із яких у разі потреби можна було нанести нищівні удари по Радянському Союзу. В Америці були створені найкращі у світі ракети середньої дальності як наземного, так і морського базування. Міжконтинентальна балістична ракета Сполученим Штатам була не дуже потрібна. Навіщо стріляти по Радянському Союзу з території США, накликаючи на себе удар у відповідь, якщо можна це робити з території Великобританії, Туреччини, Італії, Греції і так далі. В Америці велася робота по створенню міжконтинентальної ракети, проте нагальної потреби в цьому не було.
На заключному етапі Другої світової війни Радянський Союз не мав ні надпотужного флоту, ні стратегічної авіації, ні ядерної зброї. Не було і баз, із яких можна було б ударити по Америці.
Радянський флот у кінці Другої світової війни не мав жодного авіаносця. Нічого в перспективі не намічалося. Радянський флот мав три лінійні кораблі. Але побудовані вони були ще за царя Миколи. Дві світові війни вони відвоювали, свій вік відслужили, їх пора було ламати.
В кінці війни Радянський Союз не мав стратегічного бомбардувальника. Довелося копіювати американський Б-29, який під час війни здійснив вимушену
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)», після закриття браузера.
