Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Не чужі, Аріна Вільде 📚 - Українською

Читати книгу - "Не чужі, Аріна Вільде"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Не чужі" автора Аріна Вільде. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 33 34 35 ... 97
Перейти на сторінку:

— Ти ж тільки приїхала, — підлаштовується під мій крок Давид. — Розслабся, Лєро, ніхто тебе не виганяє. Тільки ти головне сядь і не рухайся, а то боюся не догляну за тобою, — хитає головою й усміхається.

— Дуже смішно, — злюся я. — Але я все ж вирішила не залишатися.

На мій подив Давид хапає мене за руку й розвертає до себе обличчям. Дивиться на мене чіпко й пильно, хоче щось сказати, але мовчить.

— Давиде, а випивка де? У багажнику немає, — підходить до нас незнайомий мені хлопець, і Давидові доводиться відпустити мою руку.

— У другому будиночку подивися, усе там. Піду гляну, як там баня, — відвертається від мене і йде, залишаючи наодинці з незнайомцем.

— Мене Рома звати, а тебе? — щиро усміхається він.

— Лєра, — відповідаю з усмішкою, й раптом закрадається думка: яка реакція буде в Давида, якщо я почну фліртувати з Ромою?

Я йду до дівчат, які розташувалися в одному з будиночків. Тут тепло, а ще є мартіні та лайм. Поки хлопці чаклують над їжею, ми пліткуємо, п’ємо й розважаємося. Потім накриваємо на стіл і сидимо до самого вечора.

Весь цей час я відчуваю на собі погляди Давида. Сама теж грішу й зиркаю на нього краєм ока. Він теж п’є й з блиску в очах розумію, що він уже напідпитку. Потім ми по черзі паримося в бані. Спочатку дівчатка, потім хлопці, потім усе якось взагалі змішалося. Найсміливіші вилетіли голяка з бані й чкурнули до річки. Я на таке точно не наважилася б. Занадто вже холодно. Мій максимум — відро холодної води, яке я перекинула на себе.

Час наближається до опівночі, хлопці почали розходитися по своїх будиночках. Я знімаю із себе спідню білизну і стаю під душ. Сухий рушник і одяг залишилися в передбаннику, тому я вимикаю кран і йду за ним. Я начебто залишилася тут сама, тому, не замислюючись, відчиняю двері й неочікувано врізаюся в чоловічі груди. Підіймаю погляд вгору і здригаюся. Це Давид. І з одягу на ньому один лише рушник, який обмотаний навколо стегон.

1 ... 33 34 35 ... 97
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не чужі, Аріна Вільде», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Не чужі, Аріна Вільде"