Читати книгу - "Тіні червоного місяця, Кулик Степан"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Встиг і цього разу. Тільки-но пельмені рвонули вгору, як я вимкнув газ і закрив каструлю накривкою. Багато хто варить до готовності, а я волію, щоб вони самі домлівали в окропі.
— Я готова… І попрошу не економити на мені.
Дівчина повернулася одягнена в мою футболку, яка виглядала на ній, як міні-міні сукня. На самій межі пристойності.
— Їсти подано, сідайте жерти будь ласка… — злив воду і насипав у тарілку добру гірку пельменів. — Масло, сметана, майонез та оцет і перець на столі. Будь-яка примха, одним словом.
Перший за купу років секс тому виною чи нейтралізація демона, але апетит у мене розігрався звірячий. Лариса також не відставала. Можна було й більше відварити. Ну, та нічого. Тож не на весь день наїдатися. Через якийсь час можна і другий захід зробити.
— Уфф. Дякую. Тарілки залиш, я помию.
— Еее...
— Я ж не в гостях, чи не так?
Коли жінка ставить подібні питання, начебто, жартома, головне не потрапити в халепу з відповіддю. Ти можеш своїй подрузі їздити по вухах будь-якою абстрактною темою, і вона ніколи не образиться, навіть якщо відчуває фальш, але на такі конкретні теми треба завжди відповідати чітко, коротко і щиро. Якщо не хочеш замість милої, доброї та ніжної істоти отримати злу та скривджену фурію.
— Звичайно, мила, — я злегка пригорнув Ларису за плечі і цмокнув у маківку. — Ми ж це вже обговорили. Мій дім — твій дім. Тобто — наш дім. А якщо так, то все у нас з тобою по-сімейному просто. Роби, що вважаєш за потрібне, а я — піду ще трохи попрацюю. Якщо засиджуся, не чекай. Лягай спати. Я, бач, певним чином сова, тож маю звичку працювати до опівночі. Без фанатизму, але іноді... якщо думка попре... то і довше.
— Звісно, — кивнула Лариса. — Бракувало тільки, щоб ти через мене звички змінював. Я теж не жайворонок, як раптом що. Працюй. І не хвилюйся. Я сьогодні раніше ляжу. І не треба посміхатися... — Дівчина плеснула мене по руці. — Ні, ти, звичайно, монстр… але я одразу після зміни завжди перший день, як варена.
Загалом консенсус було досягнуто і я, прихопивши каву, пішов до комп'ютера, де мене вже чекав котопес. Він же — Охоронець планети Земля.
«Поки ти вечеряв, я тут трохи з твоїм компом попрацювала. Для твоєї зручності. Щоб мозок не захаращувати і не витрачати сили на візуалізацію дрібниць. Подивися. Гадаю, тобі сподобається»
Увімкнув… Якийсь час екран залишався темним, а потім на ньому виникла досить похмура, але цілком упізнавана — досить визирнути у вікно — заставка. Величезний червоний диск Місяця над нічним містом.
«Зайди у меню»
Увійшов.
«Бачиш? Фактично все те, що у тебе в уяві. Тільки там треба зосереджуватись, а тут — жодних витрат енергії. Правда, зручно?»
— Принаймні звичніше і наглядно.
«От і добре. Тепер, тисни закладку «Характеристики героя»
Натиснув. Екран мигнув, і розгорнув переді мною вже знайому картинку у вигляді двох книжкових сторінок. Зі схематичним зображення людини, що обличчям нагадувала мене.
Зліва була теж уже знайома таблиця, хоча написи тепер трохи відрізнялися:
Рябошапка Михайло Йосипович
Раса — людина, землянин
Клас — Вартовий
Досвід 50/100
Рівень — 1
Життєва енергія — 84
Статура — 0,84 (міцний, високий чоловік)
Сила — 0,65 (втрата фізичних кондицій через вік)
Спритність — 0,42 (надмірна вага, хронічні хвороби)
Витривалість — 0,53 (вікові проблеми, сидячий спосіб життя)
Інтелект — 0,81 (освіта, начитаність, творча особистість)
Мудрість — 0,62 (життєвий досвід)
Мана — 81
Особливі вміння:
Очисне торкання 1-го рівня
«Бачиш зміни?»
— Гм... Активація пройшла. І рядок досвіду з'явився. Наче все? А ні. Ще перший рівень отримав.
«Вірно. І це основне. Я повторююсь, але це важливо. Тепер, за кожну твою дію, а зокрема за перемогу над демонічними сутностями, ти отримуватимеш досвід. Який, у свою чергу, дозволить підвищувати рівні та отримувати пункти розвитку. Он, бачиш… За нейтралізацію демона ти здобув «50» пунктів досвіду. Отримаєш ще 50 — перейдеш на новий рівень. А за це належить нагорода «3» пункти характеристик. Зможеш вкласти їх у будь-який параметр та покращити його показник на «0,1». Наприклад, у тебе зараз найнижчий показник у Спритності. А додаси до неї «0,3» — одразу станеш дещо стрункішим і спритнішим. Або, якщо захочеш, зможеш стати сильнішим, розумнішим… витривалішим. Загалом, будь-яка примха. Тільки заробляй досвід. Бачиш… Бути Вартовим — не лише важливо та почесно, а ще й дуже прибутково. Поліпшуючи свої фізичні показники, ти ще й молодіти почнеш»
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тіні червоного місяця, Кулик Степан», після закриття браузера.