Читати книгу - "Тіні червоного місяця, Кулик Степан"

— У тому сенсі, що якщо ефективно знищуватиму ворогів, то можу й у семирічного шмаркача перетвориться? — пирхнув я, щоб збити пафос.

«Сарказм? Оцінив… Ні. Не так радикально. Коли всі параметри виявляться в межах «1», ти почуватимешся так, як у свої найкращі роки. А візуально виглядати років на десять молодше, не більше. Все що після одиниці візуального ефекту мати не буде. Ну, може м'язи трохи рельєфнішими стануть, та витягнешся сантиметрів на п'ять, за рахунок оновлення еластичності хребта. Решта піде в приховані резерви організму»

— Якось заплутано…

«Ну, можна й простіше. Розвиваючи характеристики, ти не станеш Містером Всесвіту чи Халком. Будеш просто спортивним, міцним чоловіком. А що при цьому ти зможеш… гм… за показниками сили, наприклад «5-6», рейки вузлами в'язати, то ж це не обов'язково всім демонструвати. Правильно?»

— А я зможу?

— Звичайно, зможеш… — тепла долоня лягла мені на потилицю, а потім губи ніжно торкнулися темряви. — Навіть не сумнівайся. Ти сильний, розумний… ти в мене все можеш… Я вірю в тебе.

— Дякую… — я підняв руки і завів за голову, намагаючись обійняти Ларису. Але та спритно ухилилася від обіймів.

— Все-все. Працюй. Я спати. Не заважатиму більше… Але, як раптом що… — дівчина підморгнула. — Я не проти… розбудиш.

— Іди вже, спокуснице… — я створив звірячу фізіономію, вдаючи, що збираюся встати, і Лариса, засміявшись, шмигнула в спальню.

«Зможеш. І не тільки це. Достеменно не пам'ятаю, треба довідку дивитися, здається, після 100-го рівня, Страж отримує безсмертя. Але щоб піднятися до нього, доведеться багато попрацювати. І не факт, що демонів вистачить»

— Мусиш нахилитися, щоб з криниці води напитися... А заради такого бонусу, і трохи зіпріти не гріх. Безсмертя… Це ж… у мене навіть слів немає.

«Тоді чого сидиш? Жінка твоя заснула. Вперед, на полювання. Досвід сам себе не заробить»