Книги Українською Мовою » 💛 Міське фентезі » Хімера, Julia Shperova 📚 - Українською

Читати книгу - "Хімера, Julia Shperova"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Хімера" автора Julia Shperova. Жанр книги: 💛 Міське фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 34 35 36 ... 134
Перейти на сторінку:

Тієї миті блимнуло світло і за шостим стільцем з'явився останній гість. Він картинно поправив свій вельветовий сюртук, підкотив надто довгі рукави з дивацькими манжетами і сів за стіл.

- Ой, та не варто було зустрічати мене стоячи. Як це мило з вашого боку, друзі, красно дякую, - знущально простягнув він, влаштовуючись зручніше.

Каліхор буркнув, переводячи подих. 

- Замовкни вже, Халдене. Через тебе мене тут мало не порвали на шмаття, не міг прийти вчасно?

Алохой Халден продовжував знущатися.

- Повірте, це того варте. До кінця своїх днів не забуду цієї урочистої зустрічі, дякую. Це видовище з лишком компенсує всі мої сьогоднішні неприємності.

Він задерикувато засміявся.

- Я можу наблизити кінець твоїх днів, тільки попроси, - прошипів Олексій.

- Ні, правда, треба буде якось повторити. Ну, чого стоїмо? Ми ж нарешті все у зборі. Тоді розпочнемо.

- Замовкни, Алохою, - з благанням у голосі повторив Каліхор, влаштовуючись у кріслі, де його знову поглинула півтемрява. Інші наслідували його приклад. - Не ганьби старого.

- Він діло каже, замовкни вже, Халдене, гроза місцевих ринків, - прошипів лич.

- Олексію, чудово виглядаєш, - парирував новоприбулий.  - Знову святою водою пригощали? Моя шана, друїде.

- Залиш свій тон за дверима, хлопчисько, - голос Мартіна знову похолов. На мить стало тихо і всі згадали навіщо вони тут зібралися. Першим порушив мовчання смаглявий Колтон.

- Що ж, тепер, коли всі ми поводимося більш-менш цивілізовано, - після цих слів з усіх боків пролунало тихе покашлювання, - Почнемо ж.

Він простяг руки до бронзової статуї на столі і торкнувся першого обличчя, що спотворилося від нестерпного болю.

- Чи тут Темрява всюдисуща?

- Темрява тут! - хором відгукнулися Олексій і Мартін. Їхні голоси, що злилися, здавалося, воєдино, піднялися до високої стелі і потонули там.

Колтон продовжував, торкнувшись другого обличчя статуї. Того, що дивилося в нікуди порожнім поглядом.

- Чи тут Світло, що пронизує Темряву?

- Світло тут, - відповіли Каліхор і Халден, і їхні голоси розлилися по залі і так само розтанули в повітрі.

Друїд торкнувся останнього обличчя  - з розмитими рисами  - і промовив.

- Чи тут ті, хто поділяє Світло та Темряву?

Високий чорнявий хлопець в окулярах підхопив голос Колтона, і вони відповіли разом:

- Ми тут і ми клянемося зберігати Темряву та Світло, поки вони є.

- В ім'я світу Тіней, - почулося з усіх боків.

 

- Отже, чотирнадцять надприродних смертей в Орегоні. Якщо так піде і далі, то можна і нашу Раду розпускати, дбати про баланс буде вже не потрібно.

Першим на це відгукнувся Олексій.

- З чого це нам втручатися в таку нісенітницю, Колтоне? Ми навіть не знаємо вбили їх чи вони наклали на себе руки. Що цілком можливо, з огляду на всю нікчемність існування смертних.

- Ти й сам колись був цією маленькою смертною людиною, - зауважив Халден.

- Ще я колись був підданим Її Величності Імператриці Олександри, тож мені що, тепер всякого росіянина при зустрічі обіймати, пропонувати свою допомогу і турбуватися його долею? - висміяв того лич.

 - Ніхто не закликає до поспішних рішень. До самого закінчення розслідування ситуації закликаю всіх бути максимально обережними і обачними. Ми поки що не знаємо з чим конкретно маємо справу,  - втрутився старий Каліхор.

Колтон схопився за підлокітники і на мить стиснув шкіряну тканину. Нарешті він подав голос:

- І все ж таки, дещо нам відомо. Усі жертви були так чи інакше пов'язані із Радою П'ятьох. Молодші хранители, члени родин хранителей. Я припускаю, що ці смерті не були випадковими, і все ж хочу знати це напевно.

- Що ти маєш на увазі, Томе?  - уточнив Каліхор.

- Усі загиблі були знайдені без найменшого сліду сили, сяйво їхньої шкіри відкидає всякі сумніви, їхня магія була випита, цьому є реальні свідчення.

1 ... 34 35 36 ... 134
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хімера, Julia Shperova», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Хімера, Julia Shperova"