Читати книгу - "Звук Думки: Медитації на уявних звуках, Mr AnNiBa"

     Чи існує сила, здатна тебе зупинити?

    Дим тягнеться до мене, я ковтаю його, і здавалося б, ось-ось задихнуся. Полум’я, нестримно вищаючи, піднімається все вище, і мені здається, що воно саме поглинає мої думки. Мій мозок, здавалося б, кипить від цієї безжальної сили. Звірі з різних напрямків тікають у страху, чую їхній крик, їхні моторошні звуки, що несуться з кожним кроком, і розумію, що вони також не можуть втекти від цього аду.

    Я стою перед ним, невидимим і непереможним. Вогонь – це не просто стихія. Це сила, яка може стерти все, що є на цьому світі. Все навколо стає чорним від гарячого полум’я, що поглинає реальність. Як у пеклі, вогонь лише змішується із димом і нищить все на своєму шляху.

    Ніщо не може заспокоїти цей біль. Усе довкола палає, і навіть саме небо здається, що розгоряється від вогню. Жар обпікає шкіру, а я відчуваю, як моє серце починає битися все швидше, як ніби воно ось-ось вийде з грудей. Вогонь здається живим, він наче дихає, шукаючи нові жертви, нові простори для свого руйнівного полум’я. Кожен його подих — це нова хвиля пекельної сили.

    Мені здається, що я був би не проти стати його жертвою.

    Це не просто стихія. Це емоції, це інстинкти, це хижа потужність, що не піддається контролю. Я бачу, як у цьому світі все тане, все згоряє в один момент. І цей момент нескінченний, як сама пекельна безодня. Вогонь вирує навколо мене, обпікаючи кожен міліметр мого тіла, поки я стою там, де земля перетворюється на попіл, а вітер розриває цей простір, пронизуючи мене своїми палючими поривами.

    Я розумію, що я вже частина цього процесу. Моє тіло, мої відчуття, мої думки — все це поглинається ним, стає невід’ємною частиною того, що я зараз переживаю. Як полум’я, яке безжально поглинає все на своєму шляху, так і я втрачаю всі залишки спокою, втрату кожної зв’язки з реальністю.

     Чи є в тебе хоч крапля жалості?

     Мій розум, намагаючись впоратися з цією навалою, все більше охоплений вогнем. Я відчуваю, як мої думки спалюються, як кожен образ, що ще не був запам’ятований, згорає під цими пекельними хвилями. Смак гарі в роті, дим, що проникає в легені. Я — це частина цього світу, і вже не можу повернутися назад.

    Цей момент, ця емоційна вершина, до якої я наближаюся, перевищує все, що я відчував до цього. Вогонь більше не просто обпікає, він пронизує кожну клітину мого тіла, палає всередині мене, заповнюючи кожну пору моїх думок і почуттів. Мої м’язи, мої нерви — усе, чим я є, стало частиною цього полум’я, яке не залишає ні на мить простору для роздумів. Кожна думка — це іскра, що тане в вогні, кожне бажання — розчиняється, як дим.

     Це вище моїх сил. Я знав, що легко не буде. Але так…

     Тепер я усвідомлюю, що це не просто пекло. Це перехід, це очищення, трансформація. Вогонь — це не лише руйнівна сила, він дарує нове життя. Його біль — це біль народження, це процес, що стирає старе, щоб дати простір новому. У цьому моменті, в цьому палаючому космосі я розумію, що відчуваю не страх, а очищення. Страх і паніка — це останні залишки мого старого «я», яке згоряє разом із усе тим, чим я був до цього моменту. І з цієї трансформації я народжуюся знову.

    Мій розум, хоча й розірваний цими переживаннями, встигає зрозуміти одну річ: цей вогонь — це не просто небезпека. Це інструмент очищення, це момент, коли я звільняюсь від усіх обмежень, які стримували мене раніше. Вогонь не дає вибору, він діє згідно з власною волею. І я, стоячи перед ним, маю лише один шлях — або погинути, або змінитися.

    І ось цей момент, коли я вже не відчуваю болю. Я зливаюсь з цим вогнем. І тепер я бачу — він не знищує мене, він дає мені нове розуміння, нову суть. Кожна хвиля тепла, що обпалює, не забирає мене, а дає мені можливість стати чимось більшим, ніж я був до цього.

    Я розумію: це не кінець. Це перехід. І я, як частина цього всесвіту, готовий йти далі.

           (Питання та відповідь)

     Вогонь, хоча і не наближається до мене, продовжує випромінювати пекельний жар, який проникає в мою шкіру, немов пекучі вуглі, що залишають болючі сліди. Однак з часом, з кожним моїм вдихом, жар відступає. Він стає менш гострим, не так пронизливо палаючим. Я відчуваю, як серце повертається до спокою, дихання стає глибшим, а кожна клітинка тіла відновлюється після шаленого випробування. Я не відчуваю більше болю, лише легкість, яка розливається по всьому тілу. Вогонь, що колись був ворогом, тепер стає моїм союзником, адже без нього неможливо було б очиститися.

    Якщо спостерігати за вогнем після того, як він почав гаснути, він відображає не тільки зовнішні зміни, а й мої внутрішні. Вогонь, який колись був неконтрольованим, тепер спокійно палає в моїй душі, наповнюючи мене енергією для нового початку. Я більше не боюся цього вогню, я зливаюсь з ним в єдине ціле. Я почуваюся живим, сильним і готовим змінювати світ навколо себе, адже я пережив найсильніші емоції і вижив, ставши сильнішим.

    Вогонь повністю згас, але його тепло залишається в мені. Я повертаюся в реальний світ, залишаючи за собою всі страхи, сумніви і переживання. Я відчуваю внутрішній спокій і єдність із самим собою. Я готовий зустріти нові випробування з мудрістю, яку принесла мені зустріч з вогнем. Тепер я бачу світ і себе в ньому інакше. Я не лише пережив, я змінився, я став частиною цього вогню і його сили.