Читати книгу - "Три бажання для мільйонера, Лія Серебро"

Нарешті, коли сесія підійшла до кінця, Діма встав, повільно підходячи до неї, і немов у сповільненій зйомці, вона помітила, як його плечі розправилися, а впевненість тільки посилилася.

- Анно - вимовив він, голос його був низьким і оксамитовим. - Можна мені, на хвилинку?

Вона кивнула, відчуваючи, як її власні коліна злегка підгинаються. Усе, що вона могла зробити, - це вдихнути, намагаючись зберігати холодний розум.

- Ти не повинен бути тут, Дімо, - сказала вона, намагаючись звучати суворо, але її голос видав її хвилювання.

- Але ж я прийшов. Ти ж сама говорила про необхідність бути відкритим і чесним, - вимовив він із хитрою посмішкою. - І я, як твій пацієнт, не можу дозволити тобі проігнорувати мою емоційну кризу.

Його слова були зухвалими, але в них прослизала серйозність, яка могла вбити наповал.

- У нас є всього півгодини, - нагадала вона, хоча сама відчувала, як час уже починає розтягуватися в її свідомості.

- Півгодини - це достатньо, щоб змінити твою думку про те, що я можу бути твоїм пацієнтом, - з усмішкою підмітив він, і його проникливий погляд знову зачепив її.

Анна розуміла, що зараз може або встановити межі, або дозволити цим миттєвостям відвести її в незвідані далі. Усередині неї вирували емоції, які вона насилу контролювала. З одного боку, це було приємно - відчувати його погляд на собі, з іншого - вона знала, що ще не багато і все... Пиши - пропало. Усе тільки залежить від її рішучості.

- Ти просто не можеш дочекатися своєї черги на групову терапію? - з іронією запитала вона, намагаючись приховати те тремтіння, що пробігало її тілом.

- Я віддаю перевагу індивідуальному підходу, - Діма зробив крок ближче, і її серце Анни пропустило удар. - А в тебе, як у професіонала, є всі можливості для цього.

Анна відчула, як її розум починає давати збій, а його слова проникають глибше, ніж будь-коли. «Як ти взагалі міг прийти сюди?» - думала вона, але не могла відвернутися.

- То що, як щодо того, щоб обговорити все наодинці? Я запевняю тебе, що це буде приємно для обох, - додав він із легкою посмішкою, і Анна, внутрішньо тремтячи, відчула, як її власні кордони стають дедалі більш розмазаними.