Читати книгу - "Племінниця графа Бейлі , Маїра Цибуліна"

Всі пройшли в їдальню. Молодих людей посадили поруч один з одним, щоб ті могли поговорити і подружитися швидше. Лілі вдруге в житті сиділа так близько до чоловіка, якщо не брати до уваги її дядька Грегора. Їй було якось не по собі від пильного погляду і уваги лорда Фредеріка. Він, звичайно, був галантним кавалером і не дозволяв собі жодних там фривольностей у ставленні до неї, але Лілі все одно бентежив його погляд. Він ніби проникав в неї всередину і це її лякало. Молоді люди розмовляли про пансіонат, в якому вчилася стільки років Лілі. Особливо це цікавило Ребекку.

- Як ти могла прожити стільки років в такому жахливому місці? - питала Беккі Лілі. - Там же немає ні лавок, ні салонів, ні кравчинь, ні різних там тобі веселощів, таких, як вечори, театри, бали.

- Беккі, мені було там добре і затишно, незважаючи на відсутність всього того, що ти зараз перерахувала.

- Це тому, що ти ніколи раніше не веселилася. Лілі, а танці хоча б у вас там були?

- Танці? - задумалася на секундочку Лілі. – Боюсь, що ні.

- І ти, що ніколи не танцювала? - жахнулася Беккі.

- Черниці вважали танці одним з семи страшних гріхів. Хорошій дружині не потрібно вміти вальсувати. Так вони вважали.

- Ось це так! - вигукнула Беккі так голосно, чим привернула до себе загальну увагу. - Це треба зараз же виправляти. Як же ти збираєшся на свій перший сезон в Лондоні, якщо ти не вмієш танцювати?

За столом запала тиша, що супроводжувалася тільки зітханням Ребекки. Лілі від цього покрилася червоними плямами, і з-під величезних опущених вій спостерігала за загальною реакцією.

- Ось це розумію - виховання! - вимовив схвально герцог Керрінгтон. - Я вас, граф Бейлі, тепер ще більше став поважати. А то всі ці безглузді обжимання під час танцю і дотику рук - ні до чого доброго ще не привели! Чули, що дочка маркіза Бернабі втекла з якимось пройдисвітом після ось таких-то танців?

- Таточку, та що ви таке кажете?! - обурилася Беккі. - Так це таке блюзнірство над бідною дівчиною! Але я зараз же має намір це виправити. Фредеріку, - звернулася вона до брата, - негайно бери Лілі за руку і веди танцювати. Ти повинен сьогодні ж навчити Лілі, як це робиться.

- З превеликим задоволенням, - відповів граф Стоун і встав одразу ж з-за столу.

Він підійшов до племінниці графа Бейлі і запропонував тій руку. Дівчина подивилася спершу на леді Бейлі, яка кивком голови дала їй зрозуміти, щоб та погоджувалася. Тоді Лілі встала, подавши руку галантному джентльмену. Той повів дівчину в вітальню. Їх прикладу наслідували й інші гості, і господарі будинку. Граф Бейлі кивнув музикантам, яких він спеціально запросив сьогодні на звану вечерю, і ті почали грати.

Граф Стоун виявився хорошим учителем і, незабаром Лілі танцювала не гірше навіть самої Беккі.

- Ви хороша учениця, міс Елуїза, - похвалив її Фредерік. – Я би навіть сказав – природжена. Ви добре відчуваєте тіло партнера і чуєте добре музику. У вас це, напевно, в генах закладено. І якщо ви така ж вміла і в ліжку, як ваші надзвичайні дід і дядько, то я готовий прямо зараз же з вами одружитися, - останні слова лорд Фредерік шепнув тихо дівчині на вушко так, щоб ніхто сторонній не почув. При цьому він сильніше стиснув їй руку і ближче, ніж дозволяв етикет, притиснувся до її тіла.

Хоча якою би недосвідченою не була Лілі в заміжніх справах, але суть справи вона вловила, від чого сильно злякалася, і її стало трусити в цупких, гарячих обіймах лорда Фредеріка. Вона не знала: чи дозволено так залицятися відкрито до леді чи ні, і чи дозволяється юній особі говорити такі слова. Вона взагалі мало, що знала про амурні справи, не кажучи про те, що відбувається між чоловіком і дружиною в їх першу шлюбну ніч. Але інтуїтивно слова молодого лорда їй не сподобалися, і здалися вульгарними і непристойними.

- Вибачте мене, міс Елуїзо за мою жахливу відвертість, - спробував граф Стоун виправдатися перед дівчиною, побачивши її настільки невинну реакцію на його розпусні слова, - але я в вас закохався з першого погляду. І я не побоюся знову повторити, що готовий з вами одружитися навіть прямо зараз.

Лілі була приголомшена його зізнанням. Вона не знала, що повинна в такому разі сказати порядна леді.

- Я розумію, що для вас це несподівано. Але прошу не відповідати мені на мою пропозицію прямо зараз. Подумайте гарненько над цим тиждень, інший, а тоді я вас знову про це спитаю. Сподіваюся, що ваша відповідь, моя прекрасна міс Елуїзо, буде схвальною. І ви мене зробите найщасливішим чоловіком на всьому білому світі.

- А вони красиво виглядають, - сказав герцог Керрінгтон, сидячи на канапі. - Ви так не вважаєте, лорде Бейлі?