Читати книгу - "Тіні Системи 2, Марті"

Руїни нетрів були їхнім полем бою. Кіра та Антон стояли один проти одного, їхні силові леза світилися холодним блиском, вирізняючись серед хаосу. Вони були єдиними, хто залишився — дві тіні минулого, що зіткнулися в битві, яка мала вирішити усе.

— Ти досі не розумієш? — Антон стискав руків'я свого леза. — Система — це не просто механізм. Це закон. Без неї буде лише хаос.

Кіра вдивлялася в нього, відчуваючи, як щось у її грудях розривається. Вона більше не була тією, ким була колись. Вона втратила занадто багато, щоб просто здатися.

— Ти помиляєшся. — Її голос був твердий, як і її рішення. — Система — це клітка. Вона нав’язує порядок, знищуючи тих, хто не вписується в її шаблони.

Вони кинулися один на одного. Леза схрестилися, іскри летіли в усі боки. Вони билися як рівні, як дві половини одного конфлікту, що не могло існувати без них обох. Але раптом усе змінилося.

Небо розірвав білий спалах. Простір навколо застиг. Звуки битви зникли. Кіра й Антон застигли на місці, не в змозі рухатися.

— Досить. — Голос пролунав з усіх боків, і в повітрі з’явилася фігура.

Істота. Але цього разу вона виглядала інакше. Її силует пульсував світлом, немов вона більше не була просто спостерігачем.

— Ви дійшли до точки, де вибір більше не ваш.

Кіра намагалася говорити, але її тіло не слухалося. Антон теж був паралізований.

— Ви ніколи не контролювали гру. Ви були частиною експерименту.

Руїни навколо них змінилися. Вогонь згас, уламки випарувалися. Нетрі зникали, а разом з ними — і світ, який вони знали.

— Система не була вашим ворогом. Вона була перевіркою.

Перед Кірою з’явилися кадри її минулого: її бунт, її втеча, її боротьба. Вона бачила все з боку, немов це була лише історія, написана кимось іншим.

— Ваша боротьба була лише змодельованою версією реальності. Ми спостерігали, як ви зробите вибір. І ви його зробили.

Антон розширеними очима вдивлявся в Істоту.

— Що ти таке?

— Ми — ті, хто створили цей світ. І настав час зробити останній хід.

Реальність знову змінилася. Останнє, що Кіра побачила, — як світ навколо неї розпадається на пікселі.

Темрява. Потім — світло.

І новий світ попереду.

Кінець