Читати книгу - "Незвична формула, Наталія Гавдьо"

Стежка за аркою тягнулася крізь туман, що світлився сріблом. Повітря було щільним, ніби медом налитим, а навколо звучала тиха, майже відчутна мелодія.

— Чудово, — прошепотіла Лін. — Ми крокуємо прямо в обійми світлового привида... або музичного чудовиська. Два в одному.

— Якщо це музичне чудовисько, я хочу, щоб воно хоча б було в такт, — буркнув Ашер, обережно рухаючись за нею.

Кораль не відпускав Лінову руку. Його долоня була теплою й міцною, і вона відчула, як через цей дотик хвилювання відступає.

Аркіан, що ширяв попереду, бурмотів:

— Скрізь цей сиропний ефект... І жодної нормальної пастки? Обурливо!

— Ще все попереду, — усміхнулася Еліс, і раптом додала, кинувши на Кораля хитрий погляд: — А дехто тут явно знайшов свій сенс життя.

Кораль зніяковіло почервонів і лише стислив Лінову руку сильніше.

"Хоч десь я на рівних, — подумала Лін. — Зовсім недавно я була тією маленькою дівчинкою, яку всі норовили захистити. А тепер ми рівні. Разом."

---
Коли вони вийшли з туману, перед ними відкрився інший світ.

Величезне місто — частково зруйноване, частково відновлене — простягалося аж до обрію. Високі вежі з переплетенням мостів між ними, ліани, що обвивали старовинні фасади, світло-каміння, що висіло в повітрі.

— Вау, — видихнула Еліс. — Це... це як Академія, тільки...

— Тільки без правил і прибиральників, — доповнив Ашер.

Фенрік нахилився до мапи, яку тягнув із собою:

— Це... місто Першої Маніфестації. Тут досліджували ману ще задовго до нашої епохи.

— І тут десь має бути ключ до розгадки нашого артефакту, — додав Аркіан.

— І можливо, — шепнула Лін, — сліди батька ректора...

Їхній настрій миттєво змінився. Подорож більше не була просто пригодою — тепер це була місія.

---
Вони вирішили перепочити у невеликій залі під руїнами старої бібліотеки. Лін сиділа поряд із Коралем, спершись плечем йому на груди.

— Знаєш, — тихо сказала вона, — я іноді думаю, що не справлюся. Що я занадто чужа для цього світу...

Кораль мовчки провів пальцями по її волоссю, заплітаючи тонку косичку.

— Ти справляєшся краще за всіх нас, — відповів він нарешті. — Ти змушуєш навіть Аркіана поводитися більш-менш пристойно. Це щось та значить.

— Я просто лякаю його закінченням зарядки, — пожартувала Лін.

— А мене... своєю усмішкою, — шепнув Кораль їй на вухо.

Вона почервоніла і швидко змінила тему:

— Що ж, треба складати план. Ми тут надовго.

---
Вже під вечір Фенрік знайшов у одній із кімнат древній мановий механізм — круглий диск із вигравіруваними символами.

— Тут шифр, — сказав він. — Але він реагує лише на певний тип енергії.

Аркіан одразу почав сіятися навколо:

— Лін! Це точно твій момент слави!

— Чому одразу я? — заперечила вона.

— Бо тільки ти можеш спокійно поєднувати логіку і хаос, — відповіла Еліс.

Лін обережно торкнулася диска. І в ту ж мить навколо спалахнули лінії, що перепліталися в складні візерунки. Диск відкрився, показавши карту — карту таємничого "Серця Мані".

І саме в центрі був знак, дуже схожий на печатку, яку носив ректор.

— Ми на правильному шляху, — сказала Лін.

І в ту ж мить темна тінь промайнула в кінці коридору.

— Ой... це що було? — перепитав Ашер.

— Сподіваюся, це просто привітний місцевий мешканець... з фобією на чесних людей, — невпевнено сказав Кораль.

— Готуйтеся. Ми не самі тут, — серйозно промовив Фенрік.