Книги Українською Мовою » 💛 Детектив » Ліс, що ховає секрети , Віталій 📚 - Українською

Читати книгу - "Ліс, що ховає секрети , Віталій"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ліс, що ховає секрети" автора Віталій. Жанр книги: 💛 Детектив. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 34 35 36 ... 52
Перейти на сторінку:

Усі завмерли. Коршун. Той самий, що в татуюванні Вовка. Охоронці взяли відповідальність. Три людини. Без сліду.

— Три людини… — прошепотів Петро Петрович. — Як зараз… тільки четверо.

— І коршун… — додав Громов. — Їхній знак. Символ?

Тітка Галя зблідла.

— Боже… Я думала, це байки. Про тих, хто зникає в Лісі.

— Це не байки, тітко Галю, — тихо сказав Громов. — Це реальність. З минулого.

У зошиті знайшли ще кілька згадок про зникнення, але жодна не була такою чіткою. Люди не поверталися з Лісу, свідки бачили «незрозуміле». Але без імен, без зачіпок.

Два документи — 1801 і 1889 роки — прямо згадували Охоронців Лісу. Крихкі, як старий папір, але важкі, як століття. Вони підтверджували: організація діяла в Заліссі давно. Їхні методи — зникнення. І знаки.

— Київські архіви не помилилися, — сказав Громов, коли вони вийшли. Темрява на вулиці різала очі після затхлого архіву. — Залісся для них особливе.

— Особливе… чи прокляте? — пробурмотів Петро Петрович, дивлячись на темний Ліс.

— Вони діяли тут у 19 столітті, — продовжив Громов. — Але між 1889 роком і сьогоденням… порожнеча. Де вони були? Діяли потай?

— Залісся маленьке, — відповів Петро Петрович. — Тут важко щось приховати надовго. Якщо й були, то тихо.

— Може, активізувалися зараз, — припустив Громов. — Через землю. Або щось у Лісі.

Вони йшли до дільниці, обговорюючи знахідки. Кожен факт — від Степана Петровича, київських архівів, місцевих записів — був частиною зловісної мозаїки. Але як її скласти?

У них було ім’я, прикмети, назва організації, її кривава історія, глушилка, історія з землею. І підтвердження, що Залісся — давня арена їхньої діяльності.

— Вовк… шрам… коршун… Охоронці Лісу… — повторював Громов, ніби закарбовуючи слова. — Це наш початок. Треба знайти його. І змусити говорити.

Але як знайти людину з такими прикметами в селі, де чужинці помітні, але ніхто не говорить? Де Ліс приховує тих, хто ховається? Час спливав. Залишався тиждень і п’ять днів.

Петро Петрович глянув на вивіску дільниці. Маленька будівля, символ порядку. Але порядок порушила давня сила з Лісу й століть.

У кабінеті холодно контрастував із запахом архівного пилу. На столі лежали нотатки — нагадування про справу, що з простого розслідування стала протистоянням із привидом минулого. Реальним і небезпечним.

Наступний крок — знайти Вовка. Але де шукати в Заліссі, де кожен кущ і дерево можуть бути сховком для Охоронців Лісу? Питання висіло в повітрі, важке, як пил століть. Відповіді не було. Поки що.

1 ... 34 35 36 ... 52
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ліс, що ховає секрети , Віталій», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ліс, що ховає секрети , Віталій"