Читати книгу - "Історія війни козаків проти Польщі"

Підкова (Серпяга, Волошин) Іван – козацький гетьман з 1577 р.; страчений в 1578 р. у Львові за наказом польського короля Стефана Баторія. – 8, 26, 190.

Пободайло (Подобайло) Степан – чернігівський полковник. – 118, 125.

Поддубський – див. Подубич.

Подлєк – офіцер литовського війська. – 119.

Подобайло – див. Пободайло.

Подубич (Поддубський) – керівник білоруських повстанців у місті Бобруйському; страчений за наказом Я. Радзівілла в серпні 1649 р. – 118.

Потій Іпатій (Адам) (1541–1613) – володимирський єпіскоп з 1593 р., київський уніатський митрополит. – 193.

Потоцькі – польські магнати. – 11.

Потоцький Криштоф – литовський віце-маршалок. – 167.

Потоцький Микола (пом. 1651) – краківський каштелян, великий коронний гетьман. – 7, 8, 12, 13, 28, 77, 129, 130, 139, 142, 166, 167, 170, 179, 183, 186, 191, 194.

Потоцький Петро – кам’янецький староста, брацлавський воєвода. – 170, 198.

Потоцький Станіслав – подільський, пізніше краківський воєвода і великий коронний гетьман. – 142, 147.

Потоцький Стефан – син Миколи Потоцького; загинув 15 квітня 1648 р. під Жовтими Водами. – 77, 79, 187.

Птолемей Клавдій (близько 100–178) – знаменитий древньогрецький вчений, географ, астроном і фізик. – 55.

Пшиємський Криштоф – полковник польської армії. – 91.

Пшиємський Сігізмунд – генерал польської армії, начальник артилерії і комісар війська. – 147, 150, 171.

П’ясочин – шляхтич. – 154.

Радзівілли – польські магнати. – 11. /206/

Радзівілл Богуслав (1620–1669) – великий литовський конюший. – 116, 145, 171.

Радзівілл Януш (1612–1655) – литовський польний гетьман, потім великий литовський гетьман, комісар під час укладання Білоцерківського договору в 1651 р. – 14, 116, 117, 118, 124, 125, 163, 166, 167, 169, 171, 172, 178, 179.

Ракочі Юрій II (1615–1660) – семиградський князь з 1648 р. до 1658 р. – 168, 198.

Розражевський Яцько – полковник посполитого рушення Калішського і Познанського воєводств. – 148.

Ружицький (Рузуський) – шляхтич. – 104, 186.

Рузуський – див. Ружицький.

Саваконович – див. Кононович Сава.

Сальманазар (Сальманассар) IV – ассірійський цар (727–722 до н. е.). – 54.

Сапєга (Сапіга) Лев (Леон) Казімір (1609–1656) – литовський підканцлер. – 77, 79, 103, 142, 146, 196.

Сапіга – див. Сапєга.

Саргон II – ассірійський цар (722–705 до н. е.). – 193.

Свідерський Стефан – керівник конфедерації 1661 р. проти польського короля Яна Казіміра. – 189.

Селім I (1467–1520) – турецький султан з 1512. – 61, 68.

Серпяга – див. Підкова Іван.

Сефер-казі – візир кримського хана. – 110.

Сігізмунд I Старий (1467–1548) – польський король з 1506 р. – 23,190.

Сігізмунд II Август (1520–1572) – польський король з 1548 р. – 190.

Сігізмунд III Ваза (1566–1632) – польський король з 1587 р. – 26, 90, 196.

Сірко – козацький старшина. – 188.

Собєський Марко (Марек) – красноставський староста. – 146, 197.

Собєський Яків (Якуб) (1596–1646) – краківський каштелян. – 146, 197.

Собєський Ян – див. Ян III Собєський.

Сокол – шляхтич. – 154.

Солтенко – козацький старшина. – 188.

Сосновський – польський правитель міста Слуцька. – 116.

Стадницький – саноцький підстароста. – 146.

Стемпковський Гаврило – брацлавський каштелян, польський посол до Москви в 1651 р. – 142 р.

Стефан Баторій (1533–1586) – семиградський воє- вода, польський король з 1576 р. – 24, 29, 190. /207/

Сулейман-ага (Сюлімаз) – посол кримського хана до польського уряду для складання Зборівського договору. – 110.

Сюлімаз – див. Сулейман-ага.

Тамерлан – див. Тімур.

Теодор (Федір) – одне з імен Богдана Хмельницького, грецьке слово, що в точному перекладі означає Богдан. – 30.

Терлецький Кирило (пом. 1607) – луцький і острозький єпіскоп, один з ініціаторів Брестської церковної унії 1596 р. – 193.

Тишкевич Криштоф – житомирський староста, чернігівський воєвода, великий литовський підчаший. – 148.

Тишкевич Януш – київський воєвода. – 87.

Тізенгаузен – полковник німецького найманого війська у Литві. – 124.

Тімур (по-таджицькому Тімурленг, що означає Тімур-кривий, європейське Тамерлан) (1336–1405) – середньоазіатський полководець і завойовник. – 55, 93.

Томиленко – козацький ватажок, сподвижник Павлюка в селянсько-козацькому повстанні 1637 р. – 191.

Тугай-бей (пом. 1648) – татарський перекопський мурза. – 77.

Tьєполо М. – венеціанський посол у Польщі. – 194.

Улан – міфічний предок татарської династії. – 63.

Улани – міфічна татарська династія. – 68.

Фехтман – полковник німецького найманого війська в Литві. – 124.

Фірлєй Андрій – белзький каштелян, перший регіментар польського війська в 1648–1649 рр., потім сандомирський воєвода. – 91, 92, 94, 95, 99.

Францкевич (Фронцкевич) – польський гусарський полковник. – 124.

Фронцкевич – див. Францкевич.

Хмельницький Зіновій Богдан (близько 1595–1657) – гетьман України, видатний державний діяч і полководець. – 7, 9, 10, 12, 13, 15, 17, 18, 30, 75–79, 81, 84, 86–87, 89, 91, 92, 94–96, 101, 102, 106, 109, 110–114, 118, 119, 127–136, 138–140, 142, 143, 151, 152, 156, 157, 159, 163, 167–171, 173–179, 181, 183, 188, 189, 194, 197.

Хмельницький Тимофій (пом. 1653) – старший син Богдана Хмельницького. – 129.

Ходоркович – офіцер литовського війська. – 119.

Чаплінський – див. Чапліцький Данило.

Чапліцький (неправ. Чаплінський) Данило – чигиринський підстароста. – 76. /208/

Чарнецький Стефан (1599–1665) – сандомирський хорунжий, пізніше коронний обозний, київський воєвода, коронний гетьман. – 77, 142.

Челебей Магмет – сполячений татарин, капітан польської армії. – 154.

Чінгіс-хан (власне ім’я Темучін) (близько 1155– 1227) – монгольський хан-завойовник. – 194.

Чорний – білоцерківський підстароста. – 12.

Шемберг Яцек – польський комісар для управлін- ня козаками. – 77, 79, 186.

Шлік – чехословацькі графи, власники металур- гійних заводів у XVI ст. – 197.

Штраус – капітан польської армії. – 171.

Щавінський Ян (Якуб) Шимон (1577–1673) – брестський воєвода. – 142, 197.

Юськевич – офіцер литовського війська. – 119.

Ян Казімір (1609–1672) – польський король (1648– 1668). – 7, 10, 11, 13, 15, 92, 110.

Ян III Собєський (1624–1696) – польський король з 1674 р. – 140, 146, 197.

* * *

Бантиш-Каменський Д. М. (1788–1850) – історик Росії і України. – 6.

Безольді (Безольд) Христофор (1577–1638) – німецький історик. – 6.

Бєльський Мартин (пом. 18.XII 1575) – польський хроніст. – 190).

Бішенг – німецький історик XVII ст. – 6.

Величко Самійло (нар. 1670 – пом. не раніш 1728) – український літописець. – 197,

Голобуцький В. О. – український історик. – 13.

Грондський Самуїл (XVII ст.). – польський історик. – 12.

Грушевський M. C. (1866–1934) – український історик. – 13.

Дядиченко В. А, – український історик. – 13.