Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » 20 000 льє під водою 📚 - Українською

Читати книгу - "20 000 льє під водою"

252
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "20 000 льє під водою" автора Жюль Верн. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 34 35 36 ... 121
Перейти на сторінку:
заспокоївся.

Отже, я лежав на землі під кущем водоростей; піднявши голову, я помітив величезні фосфоресціюючі туші, що з шумом проносилися над нами.

Кров захолола в моїх жилах! Я впізнав страшних акул, що загрожували нам. Це була пара тінторей, жахливих людожерів, з величезними хвостами, з тьмяними, скляними очима; з отворів навколо морди у них виділяється фосфорична речовина. Ці страхітливі вогняні мухи розривають людину залізними щелепами. Я не знаю, чи Консель займався класифікацією їх, але щодо мене, то я роздивлявся їхнє сріблясте черево і страшну зубасту пащу зовсім не з наукової точки зору і більше очима жертви, ніж натураліста.

На превелике щастя, ці ненажерливі тварини погано бачать. Злегка торкнувши нас коричнюватими плавцями, вони пропливли, не помітивши нас, і ми, ніби чудом, уникли небезпеки, значно страшнішої, ніж зустріч з тигром у глухому лісі.

За півгодини ми добралися до «Наутілуса», прямуючи на світло прожектора. Зовнішні двері залишалися відчиненими, і капітан Немо одразу ж замкнув їх, тільки-но ми ввійшли до першої каюти. Потім він натиснув пружину. Я почув, як запрацювали насоси всередині корабля, і відчув, як меншає води навколо мене. За кілька хвилин каюта була порожня. Внутрішні двері відчинились, і ми пройшли в гардеробну.

Там ми не без зусиль зняли скафандри, і я, дуже втомлений, падаючи від виснаження й сонливості, але безмежно зачарований дивовижною екскурсією, повернувся до своєї кімнати.

РОЗДІЛ XVIII

4000 льє під поверхнею Тихого океану

Наступного, ранку, 18 листопада, я зовсім відпочив після вчорашньої втоми і піднявся на палубу тієї хвилини, коли помічник капітана «Наутілуса» промовляв свою звичайну фразу. Мені спало на думку, що вона стосується ставу моря або скоріше означає: «Поблизу немає нічого».

І справді, океан був пустинний. Жодного паруса на обрії. Гори острова Креспо зникли вночі. Море поглинало всі кольори спектра, за винятком голубого, який воно відбивало в усіх напрямках. Хвиляста поверхня, вкрита великими брижами, нагадувала красиві узори муарової тканини.

Я любувався чудовим видовищем океану, коли з’явився капітан Немо. Не помічаючи, здавалося, моєї присутності, він почав астрономічні спостереження. Закінчивши їх, схилився на штурвальну рубку і втупив погляд у поверхню океану.

Тимчасом на палубу піднялися чоловік двадцять матросів «Наутілуса», всі люди сильні й добре збудовані.. Вони почали вибирати сіті, закинуті вночі. Ці моряки належали, очевидно, до різних національностей, хоч у всіх них можна було відмітити європейський тип. Я впізнав безпомилково ірландців, французів, кількох слов’ян, одного грека, одного уродженця острова Кріту. А втім, ці люди були скупі на слова і розмовляли між собою тільки тією дивною мовою, походження якої я не міг навіть угадати. Отже, я повинен був відмовити собі в бажанні поговорити з ними.

Сіті були витягнуті на палубу. Вони скидалися на нормандські сіті і являли собою величезний мішок, отвір якого з допомогою жердини й ланцюга, просиленого крізь нижні петлі, залишається напіввідкритим у воді. Мішок цей, прикріплений до корми стальними тросами, тягнеться за кораблем по дну океану, збираючи на своєму шляху всі його продукти. Цього дня в сіті потрапили цікаві види, що водяться в цих широтах, багатих на рибу. Тут були лягви, що за свої кумедні рухи дістали назву фіглярів; чорні комерсонії з вусиками; балісти з поперечними червоними смугами; тетродони-півмісяці, отрута яких надзвичайно сильна; кілька жовтуватих міног; макрорінкуси, покриті сріблястою лускою; трихіурії, які розвитком свого електричного органа не поступаються ні перед гімнотом, ні перед електричним вугром; нотоптерії з темними поперечними смугами; зеленкувата тріска; кілька різновидностей бичків і т. д.; нарешті, кілька рибин значно більших розмірів: каранкси з опуклою головою, завдовжки з метр, кілька красивих скумбрій, прикрашених голубими і сріблястими кольорами, і три чудових тунці, яких не могла врятувати від сітей навіть швидкість їхнього руху.

Я гадаю, що сіті принесли понад тисячу фунтів риби. Улов був дуже добрий, але не дивний. Справді, сіті тягнуться по дну протягом кількох годин і збирають у свою нитяну темницю весь водяний світ. Отже, нам не повинно було бракувати продуктів чудової якості, відновленню яких постійно сприяли швидкість ходу «Наутілуса» і притягання електричного світла.

Морські продукти були негайно спущені в камбуз. Одні з них призначалися для вживання у свіжому вигляді, інші — в консервованому.

Коли рибна ловля закінчилася і було відновлено запас повітря, я гадав, що «Наутілус» продовжуватиме свою підводну подорож, і приготувався вже спуститися в свою каюту, як раптом капітан Немо, повернувшись до мене, сказав без будь-якої передмови:

— Погляньте на океан, пане професоре, чи не здається він вам живою істотою? Чи не має він у собі гніву й ніжності? Учора він заснув, як і ми, а сьогодні прокидається після спокійної ночі.

«Ні здрастуйте, ні до побачення! — подумав я. — Може здатися, що ця дивна людина продовжує почату вже зі мною розмову».

— Дивіться, — говорив далі капітан Немо, — він пробуджується від ласки сонця! Він знову починає денне життя. Це дуже цікаво — стежити за життєдіяльністю його організму. Він має пульс і артерії, у нього бувають корчі, і я цілком згоден з ученим Морі, який відкрив у ньому кругообертання, подібне до кровообігу в тварин.

Певно, капітан Немо не чекав від мене ніякої відповіді, тому я визнав зайвим вставляти в його мову зауваження: «очевидно», «звичайно», «ви праві». Він розмовляв скоріше сам з собою, роблячи досить довгі паузи між фразами. Це було міркування вголос.

— Так, — сказав він, — в океані відбувається справжній круговорот. Щоб його збудити, досить підвищити теплоту океану і збільшити в ньому кількість солей та мікроскопічних організмів. Справді, теплота створює неоднакову щільність води і цим викликає різні течії та протитечії. Випаровування — дуже незначні в полярних областях і дуже великі в екваторіальних зонах — породжують постійний обмін між тропічними і полярними водами. Крім того, я помічав течії від поверхні до дна і від дна до поверхні, які утворюють справжнє дихання океану. Я бачив, як найдрібніші краплини морської води, нагріті на поверхні, спускалися вглиб, досягали найбільшої своєї щільності при двох градусах нижче нуля, а потім, охолонувши ще більше, ставали легшими і знову піднімалися. Ви побачите біля полюсів наслідки цього явища і зрозумієте, чому завдяки цьому закону природа допускає замерзання води тільки на поверхні.

У той час як капітан Немо закінчував свою фразу, я подумав: «Полюс! Невже ця відважна людина збирається нас повезти туди?»

Капітан Немо замовк і дивився на океан, який він так повно і постійно вивчав. Потім заговорив знову:

— У морі є значна кількість солей, пане професоре, і якщо ви зберете їх

1 ... 34 35 36 ... 121
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «20 000 льє під водою», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "20 000 льє під водою"