Читати книгу - "Дванадцять китайців і жінка"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Нулен почав неспокійно м'яти руки.
— Забирайся звідси, — прохрипів. — У мене алергія на приватних детективів.
— У нас із тобою буде спільна робота, — Феннер суворо подивився на товстуна. — Поліцію до цього не залучатиму.
Нулен злісно повторив:
— Забирайся!
Особливо не напружуючись, Феннер поцілив йому в щелепу. Нулен смикнувся, й лише жирні сідниці втримали його від падіння. Феннер зіскочив зі столу і став так, щоб одночасно бачити усіх трьох.
Рука Баґсі полізла у внутрішню кишеню. На його обличчі читалася нерішучість.
Феннер застеріг:
— Не смикайся! Тілько-но порухаєшся, і я прострелю тобі довбешку.
Баґсі висмикнув руку й натомість розгублено почухав нею потилицю.
— Гадаю, мені краще ушитися звідси...
— Якщо ти не повний бовдур, то залишишся, — рівним тоном мовив Фернер. — Карлоса може дуже зацікавити, чим ти так довго займався з детективом.
Баґсі позеленів.
— Я ж не знав, що ти сищик, — в'яло протягнув він.
Феннер хмикнув.
— Розкажи про це Карлосові — мені не треба.
Баґсі повагався і залишився стояти, опершись на одвірок.
Феннер перевів погляд на Нулена, котрий сидів, масуючи щелепу. Його враз полишила уся войовничість.
— Гаразд, — мовив Феннер. — Тож до діла. Тепер ми з тобою спробуємо вибити Карлоса та його банду з міста. Баґсі може перейти на наш бік або повернутися до Карлоса. Мені начхати, що він робитиме. Якщо повернеться, то йому доведеться багато чого пояснювати Карлосу. А якщо залишиться, то отримуватиме щотижня п'ятсот баксів, аж поки ми не завершимо нашу роботу.
Очі Баґсі поспішно проясніли:
— Мене ця сума влаштовує.
Феннер поліз у гаманець, витягнув звідти пачку грошей, зібгав їх у грудку і кинув Баґсі.
— Це тобі для початку.
Нулен мовчки спостерігав за всіма цими маніпуляціями. Феннер знову підійшов до нього і примостився на кінчику стола.
— То як дивишся на те, щоби стати королем цього міста? — запитав він. — А саме ним ти і станеш, якщо трохи попрацюєш зі мною.
— Що від мене необхідно? — запитав Нулен хрипко.
— Збери усіх своїх людей, а ми з Баґсі трохи розворушимо це осине гніздо. Захопимо усі Карлосові човни й наведемо шерех у всіх його закладах. А потім почнемо полювання на нього самого.
Нулен заперечно хитнув головою.
— Я на це не піду.
— Ах ти, горе-стрілець! Наклав у штани з переляку?
— Ніколи не працював з лягавими й не буду.
— Ти мене не зрозумів. Чотири дні тому Карлос відвіз мене у порт і жорстко попрацював зі мною. Мені вдалося втекти. Тож тепер це моя особиста справа, і я не маю наміру залучати до цього поліцію.
Нулен знову хитнув головою.
— У такі ігри не граю.
Феннер розсміявся.
— Що ж, доведеться змусити тебе до цього.
Він зістрибнув зі столу.
— Ти зі мною? — запитав у Баґсі.
Той кивнув.
— Буду тут поблизу, — відповів.
Феннер повернувся до Глорії.
— Підійди-но сюди, лялечко! Спробуймо втрьох умовити цього недоумка.
Глорія підвелася.
— Я також не хочу брати участь у такому.
Феннер осяйно усміхнуся до неї.
— Яка ганьба! — люб'язно мовив, підходячи до неї та беручи її попід руку. — Але ти — не Нулен, і робитимеш те, що я тобі наказуватиму.
Нулен прохрипів:
— Облиш її.
Феннер не звернув на його слова жодної уваги.
— Ходімо, — звелів, і обоє з Глорією вийшли з кімнати, причому вона зробила це неохоче.
На вулиці Феннер сповільнив ходу і сказав Глорії:
— Їдьмо до тебе.
Глорія хитнула головою:
— Я вже казала тобі, що в мене нема свого помешкання.
Феннер посміхнувся.
— То поїдемо туди, де ти тримаєш свій одяг. Твоя вечірня сукня виглядає дивнувато серед білого дня.
Глорія трохи повагалася, потім резюмувала:
— Послухай, я справді не хочу бути замішаною в усю цю історію з Карлосом. Вибач мені, будь ласка!
Феннер грубо заштовхнув її в машину.
— Надто пізно, красуне! — констатував він уже без приязні. — Я не можу дозволити, щоб тебе пристрелили, як куріпку — хто б то не був. Тепер ти просто змушена якийсь час триматися мене.
Вона зітхнула.
— Гаразд. У мене є квартирка недалеко від пірса Губок.
Феннер кивнув Баґсі:
— До пірса Губок, швидко!
Баґсі заліз у машину, і Феннер ступив за ним слідом. Сів поруч із Глорією, поставивши сумки між ногами.
— Незабаром у цьому містечку завариться така каша! — проголосив він. — Можливо, я досягну свого, можливо — ні, але що б зі мною не сталося, Карлос піде першим.
Глорія сказала:
— Мені чомусь здається, що ти дуже не любиш того хлопця; чи, може, помиляюся?
Феннер дивився прямо перед собою, не відводячи погляду від дороги. Очі його були холодні.
— Ти права, — кинув.
За півмилі від пірса Губок стояло, затінене пальмами, невеличке бунгало. Баґсі промчав повз мальовничий парк і різко загальмував перед входом у віллу. Широка веранда, закрита зеленими віконницями, опоясувала будинок; на вікнах також були дерев'яні зелені віконниці.
Феннер вийшов з машини, і Глорія поспішила за ним, на ходу пояснивши Баґсі:
— Гараж позаду будинку.
— У тебе є авто?
— Так, а що?
Феннер поглянув на Баґсі.
— Відвези орендовану машину назад. Будемо їздити на авто цієї красуні. Ми не можемо дозволити собі бути такими марнотратними.
Глорія махнула рукою:
— Мені байдуже.
— А в тебе є прислуга? — запитав Феннер, озираючи будинок.
— Є економка, яка веде господарство.
— Добре. Баґсі поки що допомагатиме їй.
Феннер знову повернувся до Баґсі.
— Отож, відвозь машину і негайно повертайся. Міс Лідлер попередить економку про твій приїзд. Займатимешся хатніми справами, допоки не знадобишся мені. Второпав?
Баґсі знизав плечима:
— Гроші платиш ти, — і хвацько вирулив на під'їзну алею.
Феннер зайшов у бунгало слідом за Глорією. Це було затишне кубельце. Звідкілясь вишмигнула маленька мулатка, і Глорія махнула їй рукою.
— Це — містер Феннер. Він залишиться у нас на якийсь час. Приготуй нам ленч!
Жінка швидко оглянула Феннера. Йому не дуже сподобалась її надто тямуща посмішка, хоча служниця відразу ж вийшла геть.
Глорія відчинила двері наліво.
— Заходь сюди і перепочинь, поки я переодягнуся.
— Із задоволенням! — відповів Феннер і зайшов у кімнату. Там усе було зручним: дивани, а на них великі подушки та крихітні подушечки.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дванадцять китайців і жінка», після закриття браузера.