Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Змій 📚 - Українською

Читати книгу - "Змій"

271
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Змій" автора Клер Норт. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 34 35 36 ... 42
Перейти на сторінку:
липне до голови, захеканий, обтяжений віком і водою. Він вертить головою, ноги наче прикипіли до місця, притиснуті його власною вагою, і він бачить загорнуту в сіре фігуру з білою маскою на обличчі та з ліхтарем у руці.

Ми знаємо, як звати цю жінку, так? Але він бачить лише те, чим вона є, а не ким вона є, і не може навіть змусити себе звернутися до неї.

— Курва! — видихає він, не маючи на разі нічого дотепнішого.

Вона робить кілька кроків до нього, і він намагається випростатися в повний зріст, хоча важко набути гідної статури, коли з твоїх штанів тече вода каналу.

— Селудина шльондра! — додає він. — За це твоя фігура помре.

— Я так не думаю, — відповідає вона. — Украсти у вас реліквію було лише частиною сьогоднішньої роботи.

— Цього не вистачить! Ти програєш.

— Я не знаю, чи переможу я, чи Фальєре поб'є мене в останній розборці. Але в чому я впевнена, так це в тому, що участь Контаріні цієї ночі закінчилася, і вам ніколи не бачити вищої ліги Дому Ігор. Я не люблю, коли гравці зловтішаються зі здоланих ворогів, але у вашому випадку я прийшла не зловтішатися, а щоб стати свідком. Мені натякнули, сильно натякнули, що Дім Ігор здає карти нерівно. Моя фігура слабка, і хоч я не можу порівняти свої карти з іншими, не знаю, що їм дісталося, я... не впевнена, чи дійсно їм так пощастило, як я вважаю. Тому я хотіла побачити вас, стати свідком цієї миті, і запитати себе: чому ви? Або: чому Контаріні? Або ж і перше, і друге. Чому Дім Ігор бажав бачити у вищій лізі таку підлу істоту, якою, вочевидь, є ви? Яка їхні мета? Чому ми граємо цю гру? Я впевнена, що ви не маєте відповіді. Ви — фігура; і я, можливо, теж. Але завдяки тому, що я вас побачила, колись, можливо, я буду ближчою до відповіді на своє питання.

Вона припиняє говорити, а він раптово швидко рушить до неї, піднімає руку, захеканий, ніби хоче схопити її за горло. Про що він думає? Чи може він уявити собі, що вбиває її — він з таких? На нашу думку правда в тому, що він узагалі не може думати, і це просто тварина, бездомний пес у його душі, що зараз тягне пальці до її шиї.

Але вона навіть не здригнулася, і він, побачивши її нерухомість, вагається, їхні подихи перетинаються: його — швидкий, її — повільний, очікувальний. Два правила були дані гравцям, і він їх згадує.

— Наважишся? — питає вона, і він завмирає на місці. — Посмієш?

Схоже, що ні.

Він прибирає пальці; змушує тремтливі руки опуститися.

— Ви не гравець, — зрештою видихає вона. — Гравець би ніколи не впав так низько. Це добре. Саме це я і хотіла знати. Це означає, що Дім Ігор робить так, щоб виграв Фальєре.

— Це все ніщо, — каже він. — Єпископи стоятимуть за нас.

— Ні, — відповідає вона. — Я так не думаю.

Сказавши це, вона розвертається, і він дивиться, як вона йде.

Розділ 37

Сьогодні небо червоніє.

У будь-якому місті пожежа — це катастрофа, але у Венеції! Тут так багато будівель, так щільно одна до одної, стільки деревини, яка лише чекає, коли її запалять.

Але вогонь не поширюється, бо будівля, в якій він розпочався, відокремлена своїм статусом від багатьох інших, а води поруч вдосталь.

«Не слід було Патріархові мати такий гарний палац, — каже собі Жриця, дивлячись понад водою на полум'я. — Як багато ми забули. Як плакав би Христос, якби побачив нас зараз».

Розділ 38

А вранці Патріарх Венеції пише лист до свого доброго друга, абата Падови, який, ми можемо припустити, продав свою душу жінці в білому і став картою, що зветься Верховний Жрець, і за що? За обіцянку секретів і благ, цінність яких, як ми одного дня побачимо, не переважує необхідної жертви.

Хай там як, саме йому пише Патріарх, розповідаючи про пожежу, що поглинула його славетний палац, і про втрачені безцінні скарби! Золото плавилося у вогні, фарби здіймалися пухирями на полотнах, обличчя святих знищені, стародавні візантійські символи обернулися на попіл, трояндова вода закипіла, а скло потріскалося й перетворилося на пісок — трагедія, трагедія та мерзенність, і навіть гірше — набагато гірше! Чи можуть дійсно церкви Венеції дозволити собі водночас і будувати релікварій для цього «ліктя святого Симона», якщо це не підробка... (Що це за нове питання? — дивується абат. — Відколи когось турбує справжність?!) ... і відбудовувати дім Патріарха?

Паніка серед духовенства, паніка в Сенаті. Ситуацію ще можна врятувати, вибори досі можна виграти, але ось з'являються Анджело Селуда та Оріо Фальєре, і хоча вони вороги, суперники в боротьбі за корону, але обоє чують кров і здається — лише впродовж ранку та дня — що вони безслівно єднаються.

«Зиск від будівництва релікварію сильно перебільшено, — шепоче Селуда. — Контаріні вас усіх дурив, користався

1 ... 34 35 36 ... 42
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Змій», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Змій"