Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Драконяча відьма, Настуся Соловейко 📚 - Українською

Читати книгу - "Драконяча відьма, Настуся Соловейко"

1 177
1
31.08.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Драконяча відьма" автора Настуся Соловейко. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 34 35 36 ... 113
Перейти на сторінку:

– От бачиш, все ж таки – ти відьма, нікуди тобі не дітися від твоєї природи. – проговорив холодно – Зі мною ти, принаймні, будеш під контролем.

До місця де на нас вже очікував Райн, ми дійшли у повному мовчанні.

Вихопивши сумку з його пащі, перевірив її вміст.

Гримуар, довідник магічних рослин, гаманець, тонка синя нитка, певно, провідник, трохи їжі, чорна сукня й спідня білизна.

Гримуар я не чіпав, як і довідник, а то ще знову почне верещати.

– Що ж – не густо. – проговорив, порахувавши блискучі монетки.

Раптово, в голову прийшла чудова думка. Мої обладунки! Вони були на мені, якщо їх продати, навіть частину, грошей вистачить на нормальну дорогу. Можна буде зупинитись у заїжджому дворі, а не в лісу й Дран знає де.

– Де мої обладунки? – спитав у дівчини.

Почувши запитання, вона помітно зблідла. Відступаючи від мене на скільки дозволяла мотузка, заговорила:

– Я… Я їх викинула, вони…, вони обпікали мене! Та страшна маска, і я подумала… – відьма замовкла.

– Ти зробила що? – гаркнув.

Я до болю стис кулаки, щоб не вчепитися в її тонку білу шию.

Це ж треба! Метал, який з таким трудом видобувають Леди, глибоко в надрах вічно мерзлої землі! Метал, з якого виходять тонкі, утім, напрочуд міцні, майже непробивні обладунки – вона викинула!

Я прикрив очі й глибоко вдихнувши, повільно видихнув.

– І далеко ти їх викинула? – спитав вже спокійніше.

– В ущелину, біля драконячих гір.

– На скільки вона глибока?

Дівчина витріщила на мене очі.

– Не знаю, достатньо.

– Ти бачила обладунки на дні, коли викинула? – спитав роздратовано.

– Так, бачила.

– Добре. Райн, присядь.

Дейнід схилився, наче у поклоні, так, що тепер можна було легко залізти йому на спину.

– Дами вперед! – насмішкувато проговорив я, одночасно підтягуючи Данаю ближче.

 

1 ... 34 35 36 ... 113
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Драконяча відьма, Настуся Соловейко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (1) до книги "Драконяча відьма, Настуся Соловейко"
Innagavr
Innagavr 12 вересня 2023 12:35

Дуже дякую, книга цікава! Добре прописаний світ, захоплює з першої сторінки! А головне- українською!!!