Читати книгу - "Вибрані твори"

Головко Андрій (1897-1972) — прозаїк, член Спілки селянських письменників «Плуг».

Подаємо за першодруком у 6 (21) числі журналу «Плужанин» за 1927 р.

«Бумеранг» — заснована М. Семенком у Києві група письменників та працівників кіно. Вийшло два видання, де у вихідних даних було зазначено «Бумеранг»: збірник «Зустріч на перехресній станції. Розмова трьох», з приводу якого і пише С. Пилипенко, та неперіодичний журнал памфлетів «Бумеранг». За участь у «Бумеранзі» Миколу Бажана та Ґео Шкурупія у травні 1927 було виключено з ВАПЛІТЕ. На захист футуристів стали М. Йогансен та О. Слісаренко, і їх невдовзі поновили. Однак Ґ. Шкурупій був знову виключений із ВАПЛІТЕ у жовтні 1927 р. і тоді ж таки разом з М. Семенком став фундатором «Нової Генерації».

Шкурупій Ґео (Георгій, Юрій; 1903-1937) — популярний поет і прозаїк, один із організаторів Асоціації панфутуристів («Аспанфут»), ВАПЛІТЕ та «Нової генерації». Арештований 1934 р. Загинув в ув'язненні.

Чому не «Нік» — попередні публікації поета з'являлися за підписом Нік Бажан.

«Зустріч на перехресті» — саме така назва містилася на обкладинці, композиції художника В. Татліна (1885-1953).

Сєвєрянін Ігор (справжнє прізвище — Лотарьов; 1887-1941) — російський поет, провідний представник его-футуризму.

Нагадують Семенка часів його «П'єро», а не «Товариша Сонця» — йдеться про збірки поета періоду кверофутуристичних пошуків «П'єро задається» (1918), «П'єро кохає» (1918) та «П'єро мертвопетлює» (1919) у порівнянні з «ревфутпоемою» «Товариш Сонце» (1919), що розпочала новий етап у його творчості — проголошеного Семенком «революційного футуризму».

Осьмачка Тодось (1895-1962) — поет, з 1940-х працював також і в прозі. Належав до літературних організацій АСПИС, «Ланка», МАРС. На запрошення С. Пилипенка приїздив з виступами до Харкова. Під час Другої світової війни емігрував.

Кличучи до себе з Харкова Шпола, що тут «запрезидентився» — на той час колишній футурист і нещодавній президент ВАПЛІТЕ перебував поза будь-якою організацією.

Серед «перших», коло «Семафору» з зеленими вогнями і з великої літери — йдеться про центральний образ у «Розмові трьох», що зрештою і спричинився до їхньої зустрічі.

Семафоромайбутники — С. Пилипенко асоціативно наповнює центральний образ, пов'язуючи його з попереднім періодом діяльності співрозмовників — Асоціацією панфутуристів та її збірником «Семафор у майбутнє» (1922).

Лефовські настрої — тобто близькі ідеям лівого фронту мистецтв (ЛЕФ), представники якого активно виступали проти «буржуазних впливів», «мистецтва заради мистецтва», за міцний зв'язок літератури з дійсністю (соціальне замовлення) та новаторський експеримент. Також проголошувалися ідеї «утилітарності мистецтва», «соціального замовлення» тощо.

Досвітній Олесь (справжнє ім'я — Олександр Скрипаль; 1891-1934) — письменник. За революційну агітацію в російській армії був засуджений до страти, але втік за кордон. Жив в Америці, Китаї, Японії. 1918 р. повернувся в Україну. Революційна діяльність та перебування в еміграції визначили основну тематику творчості. Належав до Спілки пролетарських письменників «Гарт», один із керівників ВАПЛІТЕ (був виключений разом з М. Хвильовим та М. Яловим 28 січня 1928 р.). Репресований.

Виходу Сосюри — цей факт не був показовим, адже В. Сосюра, керуючись насамперед емоціями, змінював своє членство в літературних