Читати книгу - "Псалтир українською мовою (Молитовник "З вірою і любов'ю")"

11 покрила вода гнобителів їх, жоден з них не залишився.

12 І повірили вони словам Його і заспівали хвалу Йому.

15 Та скоро забули діла Його, не поклали надії на волю Його,

14 забажали м’яса в пустелі і випробовували силу Бога в країні безлюдній.

15 Він виконав бажання їх, але послав пересит у душі їхні.

16 І заздрили у стані Мойсееві та Ааронові, святому Господа.

17 Тоді розступилася земля і проковтнула Дафана, проглинула зборище Авірона,

18 упав вогонь на них і полум’я пожерло богопротивних.

19 І зробили вони тельця собі коло Хориву, і поклонилися ідолові,

20 проміняли славу Бога на образ тельця, що їсть траву.

21 І забули Бога, Спасителя свого, що звершив величне у Єгипті,

22 дивне в землі Хамовій, страшне коло Червоного моря.

23 І хотів Він винищити їх, коли б Мойсей, вибраний Його, не став перед Ним під час нищення, щоб відвернути гнів Його, та щоб не погубив їх.

24 І зневажили вони землю бажану, не стали вірити словам Його.

25 Нарікали в наметах своїх, і не слухали голосу Господнього.

26 І підняв Він руку Свою на них, щоб трупом покласти їх у пустелі,

27 і розвіяти нащадків їх між народами, розсіяти їх по землі.

28 І пристали вони до Ваал-Фегора, і їли жертви мертвих,

29 і прогнівляли Бога ділами своїми, і за те хвороба стала нищити їх.

30 І тоді встав Фінеєс, і вчинив суд над винними, і пошесть припинилася.

31 І це зараховано йому в праведність від роду й до роду повіки.

32 І прогнівили вони Бога коло води Мериви, і Мойсей потерпів за них,

33 бо так вони засмутили дух його, що він погрішив устами своїми.

34 Не знищили народів, про яких говорив їм Господь,

35 але змішалися з поганами та навчилися звичаїв їх,

36 і стали служити ідолам їх, які стали для них спокусою,

37 і приносили в жертву бісам синів своїх і дочок своїх,

38 і проливали кров безвинну, кров синів своїх та дочок своїх, приносячи їх у жертву ідолам ханаанським; і осквернилася земля кров’ю.

39 І осквернили себе ділами своїми, блуд творили в ділах своїх.

40 І тоді запалав гнів Господа на народ Його, і противним Йому стало насліддя Його.

41 І віддав їх у руки поганських народів, і вороги їх стали володіти над ними.

42 І вороги їхні гнобили їх, і вони корилися під рукою їх.

43 Багато разів Він визволяв їх, вони ж гнівили Його впертістю своєю, тому були упосліджені за беззаконство своє.

44 Але Він зглянувся на скорботу їх, коли почув стогін їх.

45 І згадав завіт Свій з ними, і жаль Йому стало їх з великого милосердя Його.

46 І збудив милосердя до них у всіх тих, що поневолили їх.

47 Спаси нас, Господи, Боже наш! Збери нас докупи з-поміж народів, щоб славити святе ім’я Твоє та хвалитися славою Твоєю.

48 Благословен Господь, Бог Ізраїля, од віку й до віку. І нехай скаже увесь народ: амінь. Алилуя.

Слава...

Слава... і нині...

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (тричі).

Господи, помилуй (тричі).

Слава...

Молитва за живих

Спаси, Господи, і помилуй рабів Твоїх: отця мого духовного ... (ім'я), батьків моїх ... (імена), родичів ... (імена), і всю родину мою, навчителів, добродійників, прихильників і ненависників моїх ... (імена), і всіх тих, що боролися і борються за волю України, і всіх православних християн, і всяку живу душу, що Твоєї ласки і допомоги потребує.

і нині...

Псалом 106

Алилуя.

1 Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його.

2 Так нехай скажуть визволені Господом, що їх Він визволив із руки ворога,

3 і зібрав їх з усіх країв — зі сходу й заходу, з півночі і півдня.

4 Блукали вони по пустелі безлюдними шляхами, і не знаходили міста заселеного.

5 Голод і спрагу терпіли вони, знемагала в них душа їх.

6 Тоді взивали до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх із біди їх.

7 І привів їх простою дорогою, до міста заселеного.

8 Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських,

9 бо Він наситив душу спрагнену і душу голодну сповнив добром.

10 Вони сиділи в темряві і тіні смертній, сковані скорботою та залізом,

11 бо не скорилися словам Божим і зневажили волю Всевишнього.

12 Він же упокорив серця їх стражданнями, вони падали, і не було кому допомогти їм.

13 І тоді взивали вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх із біди їх,

14 вивів їх із темряви і тіні смертної і кайдани їх розірвав.

15 Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських,

16 бо розбив Він брами мідяні і замки залізні зламав.

17 Непокірні страждали за беззаконне життя своє, і за неправди свої терпіли.

18 Душа їх відверталася від усякої поживи, і наблизилися вони до воріт смерти.

19 І тоді взивали вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх із біди їх,

20 послав їм слово Своє і зцілив їх, і з могил їхніх вивів їх.

21 Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських.

22 І нехай приносять Йому жертви хвали, і піснями радости нехай сповіщають про діла Його.

23 Ті, що на кораблях плавають по морю і виконують роботу свою на водах великих, 24 вони бачать діла Господні і чуда Його на глибині:

25 скаже Він — і зніметься буйний вітер, він високо підносить хвилі його,

26 кидає ними до неба, шугає ними в безодню, і від страху мліє душа людей.

27 Кружляють вони, хитаються, наче п’яні,— зникає вся мудрість їх.

28 І тоді взивають вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволяє їх із біди їх;

29 Він повелів бурі, і настала тиша, і хвилі затихли.

30 І радіють вони, що море втихло, і Він приводить їх до бажаної пристані.

31 Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських.

32 Нехай вихваляють Його в громадах народів і на зібраннях старійшин нехай прославляють Його.

33 Він обертає ріки на пустелю і джерела води на безводну