Читати книгу - "Я не про це мріяла чи Потрапила, так потрапила, Тетяна Барматті"

– Сан, Ларі, врятуйте мене, будь ласка, – жалібно пробурмотіла я. Все, догралася. Але хто ж знав?

Зробити щось чоловіка не змогли, Предводитель зашипів на них, вигнувшись, але, звичайно ж, не відпускаючи мене, і вони зупинилися, не сміючи кроку зробити. Гаразд, сама заварила кашу, сама розхльобуватиму.

– Навіть не думай, – заявила я холодно, як він повернув свою голову до мене. – Я з рептиліями не сплю. Станеш нормальним, тоді й поговоримо.

– Ш-ш-ш… – було мені відповіддю, яка слабо нагадувала питання. Він що це, питає, чи я погоджуся, якщо він буде нормальним? Трясця твоїй матері!

_