Читати книгу - "Обійми пристрасті, Альона Гейруш"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Я поклав телефон до кишені і поїхав з візитом до Арчі. Євгеній, як завжди зустрів мене з посмішкою. Дивився мені в очі та ні про що не здогадувався. А я дійсно прикипів до нього. Як ще пояснити, що півроку я не помічав, що він грає на дві сторони:
-Ну привіт, Женя, - посміхнувся у відповідь і постукав його по плечі.
-Яким вітром!? - показуючи рукою на альтанку, запрошуючи, промовив:
-Ходімо присядемо.
-Ходімо, - одразу погодився я.
Розмістившись, я витягнув сигару та закурив:
-Що справи пішли вгору? Бачу ремонт розпочав!
-Так, трішки! Тож, що тебе привило до мене, - одразу змінив тему.
Видихнувши дим, відповів:
-А що, я не можу провідати свого «ДРУГА», - останнє наголошую, дивлячись прямо в очі.
Він помітно напружився й закинув ногу на ногу.
-Та звісно можеш. Гадав, можливо, справа до мене є? - намагається розпізнати мій настрій.
- Знаєш адвоката Вербицького?- задаю зненацька питання від якого в нього виступили жили на вісках.
-Так! - не шукаючи виправдань, відповів мені.
-Він копає під мене, тож потрібно його прибрати! - говорю прямо. Дивлюся, як у нього починає виступати піт на чолі.
-Так, то в чому проблема?
-Він хоче мене посадити. А ти мене знаєш, я завжди людей знищую їхньою ж зброєю. Тому, мені потрібно його посадати на довічно. Говорю та не зводжу погляду з Арчі.
-Так, а від мене що хочеш ?
Мені починає набридати це шапіто і переходжу до суті:
-Євгеній, коли нова поставка кокаїну, вашу останню операцію я накрию. В результаті, Вербицький та генерал Самбульський відправляться за грати. А от з тобою, я поки, що не вирішив, що зробити. Якщо підеш на зустріч, можливо, і дам тобі останній шанс.
-Руслан, я чув у тебе баба з'явилася?
Я легко посміхаюся, а про себе думаю – «Маніпулювати вирішив, що ж, він завжди був сміливим». Тушу сигару.
-Яку саме ти маєш на увазі? Послухай хлопчику, погрався в крутого хлопця і завершуй. Цей світ не для тебе. В тебе ще є можливість почати все з початку.
Дивлюся на нього і розумію, що з того хлопця, який мені подобався нічого не залишилося. Його затягнула темрява і тепер ним керує тільки жадібність та марнославство.
-Добре Руслан, я зроблю як ти просиш. Я повідомлю тобі час та місце.
Я був впевнений, що їх він віддасть одразу. А от з кокаїном та грошима він не розпрощається ніколи, тому не знав чого чекати від нього далі.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Обійми пристрасті, Альона Гейруш», після закриття браузера.