Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Належу йому, Тая Смоленська 📚 - Українською

Читати книгу - "Належу йому, Тая Смоленська"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Належу йому" автора Тая Смоленська. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 38 39
Перейти на сторінку:

- Відпочиваючи з цим же чоловіком десь у готелі? - їдко зауважив Алмазов.

-  А що мені робити залишалося?

- Мені подзвонити та розповісти не пробувала?

- Мені потрібна була відстрочка. До того ж, ти знаєш його можливості. Він би нас разом убив. Наступного дня заголовки новин рясніли б на всіх каналах. Про те, що я з коханцем злетіла зі скелі, наприклад. Або потрапила в ДТП. Він жахливий, Руслане.

- Якого хріна ти тоді його обрала? Чому зі мною не втекла? Я тобі чудовий варіант запропонував. До того ж, ти мою дочку під серцем носила!

-Я ... Я не була впевнена що вона від тебе поки не народила.

- Чудово, просто чудово.

Руслан безперечно сердився. Обстановка розпалювалася. Кіра розплакалася і Софі почала її заспокоювати.

- А тепер що? - Запитав її. – Мені варто забрати Кіру та виїхати з країни?

- Ні звичайно! – голосно скрикнула вона. - Мені потрібен був час, щоб дістати компромат на чоловіка. Я подала на розлучення. І сказала йому, що якщо зі мною щось трапиться, моя довірена людина оприлюднить інформацію. Батько звичайно не зрадіє нашому розриву, зате ми можемо нарешті стати сім'єю. Ти, я і дочка, - з придихом промовила вона, я ж відсахнулася від дверей.

Тремтіння пройшло по всьому тілу. Так хотілося, щоб Руслан зараз сказав, що пізно. У нього інша є, почуття охолонули. Але він не сказав цього.

- Як же складно з тобою, Софі. Ну чому ти не погодилася на мою пропозицію тоді?

Він ще щось казав, а я вже зрозуміла, що зайва. У його житті. У цьому номері. Країні. Можливо, мій вчинок необачний, але я дістала з тумбочки свій паспорт, квиток на літак, написала коротку прощальну записку. Так, щоб він не вирішив, що я до нього щось відчуваю, що образилася, розлютилася і втекла. Начебто і точку не ставлю,  натякаючи про зустріч у майбутньому. Якщо схоче зі мною залишитися, а не з нею. Адже в нього є вся інформація на мене.

«Не прощаюся, Кірі няня вже не потрібна, у тебе зараз напевно багато клопоту. Поїхала до аеропорту. Дякую за все."

І вийшла з номера, тихенько зачинивши за собою двері.

Прощатись сил не було. Я цього не пережила б. Не хочу чути всі ці вибачення, не хочу бачити, як поруч в'ється Софі.

Я впіймала таксі, все озиралася назад. Дурне серце сподівалося, що Руслан виявить мою відсутність і кинеться слідом. Але цього не сталося. В аеропорту я пробула шість годин. Просто сиділа навпроти входу і чекала, і Рслана і початок реєстрації на рейс. І плакала. До мене підходили люди, цікавилися чи все гаразд, я могла лише кивнути у відповідь. Так боляче було. Нестерпно.

Рідна країна зустріла мене дрібним дощем. Казка закінчилась. Настав час у реальне життя повертатися. Ось тільки я не могла звикнути, що тепер у цьому житті ні  Кіри не буде, ні Алмазова.

1 ... 38 39
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Належу йому, Тая Смоленська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Належу йому, Тая Смоленська"