Читати книгу - "Три бажання для мільйонера, Лія Серебро"

- Ми не можемо це обговорювати, ти ж розумієш. Я твій психолог, і в нас є певні межі, - намагалася відвести розмову в інше русло Анна, але її голос тремтів.

Він зробив крок ще ближче, його дихання було теплішим, ніж зазвичай.

- Я не проти перетнути ці кордони, якщо ти цього хочеш, - сказав він, підморгнувши. - Я відчуваю зв'язок між нами, але ти вперто продовжуєш чинити опір.

Анна змусила себе посміхнутися, але всередині все переверталося.

- У нас ще багато часу для роботи над твоїми проблемами, - сказала вона, намагаючись приховати хвилювання.

Діма глянув на годинник і зітхнув.

- На жаль, у мене є справи, - сказав він, але його голос звучав невпевнено. - Якби не час, я б точно спокусив тебе.

Він відійшов від неї, і ця відстань раптово зробила її ще більш усвідомленою.

- Бережи себе, Анно, - кинув він наостанок, перш ніж покинути кабінет.

Анна залишилася одна, її думки заповнило усвідомлення, що вона дійсно «влипла». Діма був одружений, мільйонер, який шукав гострих відчуттів. А вона - всього лише його психолог.

- Чорт, - прошепотіла вона, опускаючись на стілець. - Що я накоїла?

Терапія - це не просто робота. Це життя, і вона не могла дозволити собі втратити контроль.

Анна все ще сиділа за своїм столом, відчуваючи, як у її грудях закипає суміш збудження і страху. Думки про Діму не залишали її в спокої. І раптом, немов у відповідь на її внутрішні метання, пролунав стукіт у двері.

- Можна? - вимовив знайомий голос.

Вона підняла голову, і в дверному отворі знову з'явився Діма, його очі іскрилися азартом.

- Я забув дещо важливе, - сказав він, повільно зачиняючи за собою двері. - Невже ти думаєш, що зможеш позбутися мене так просто?

Анна завмерла.

- Ми не можемо продовжувати це, Дімо, - сказала вона, намагаючись зберегти твердість голосу. - Це неправильно.

- Неправильно? - перепитав він, наближаючись до неї. - Чи просто занадто приємно? Іноді межі розмиваються, особливо, між нами.

Вона відчула, як у ній знову спалахує вогонь, що палить її зсередини. Присутність Діми вперто підкидала туди дрова, оберемок за оберемком.

- Ти граєшся з вогнем, - попередила вона, хоча сама розуміла, що теж усе ж таки не проти ризикнути. Навіть забути про те, що він одружений, згадуючи слова Рената про те, що дружина не стіна.

- Можливо, але іноді вогонь потрібен для того, щоб зрозуміти, чого ти справді хочеш. - Діма зробив крок ближче, їхні погляди знову зустрілися. - І знаєш, я не той, хто зазвичай відступає.

Анна зробила крок назад, але її губи злегка прочинилися від бажання.

- Ти одружений, Дімо. І я - твій психолог. Це не просто неправильно, це катастрофа. - похитала вона головою, визнавши вперше свою поразку перед ним.

- А якщо я скажу, що саме ти - та, що потрібна мені? - прошепотів він, наближаючись ще ближче. - Скажи, хіба не хотілося б спробувати?

Секунди знову тягнулися, ставали годинами. Вона могла чути, як її серце стукає у вухах, і відчувати, як її бажання борються зі здоровим глуздом.

- Я не можу, - нарешті видихнула вона.

- Але якби ми спробували, - Діма нахилився ближче, його голос став майже інтимним, сповненим бажання. - Якби ти тільки відчинила ці двері і впустила мене, ми могли б стати чимось більшим, ніж просто клієнт і психолог.

Анна заплющила очі, відчуваючи, як її розум і тіло конфліктують одне з одним.

- Ти не розумієш, що говориш, - прошепотіла вона, хоча сама сумнівалася у своїх словах.

- Але я знаю, чого хочу. Ти - це бажання, яке я не можу ігнорувати, - сказав він, його голос був сповнений впевненості та спокуси.

Вона розуміла, що на кону не тільки її кар'єра, а й її серце.

- Подумай над цим, - кинув він, перш ніж знову вийти, залишаючи її в стані повної невизначеності.