Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » В тіні янгола смерті 📚 - Українською

Читати книгу - "В тіні янгола смерті"

258
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "В тіні янгола смерті" автора Тарас Завітайло. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 36 37 38 ... 49
Перейти на сторінку:
сміялися.

— Приймай, Іване, ласку гетьманську! Та радій, що обійшлося тільки цим!

— Та пустіть же ви, чортові діти! — кричав колишній наказний. — Сам піду.

Козаки відпустили Шапку, той обсмикав на собі сорочку і твердим кроком направився до стовпа.

— Гаряча голова, — пробурчав Швайка, — але тут уже нічого не вдієш…

Бородавка лише крекнув.

Колишній наказний сам підійшов до стовпа і, скинувши сорочку, перехрестився.

— Шпарте, вражі діти! — крикнув він і взявся обома руками за стовп.

Карали винних козаків привселюдно. І виглядало це так: коло карного стовпа стояв кошик з дерев’яними кийками, і кожен з козаків мусив був по разу вдарити винного козака києм. Бувало, що й на смерть забивали. Але таке на Січі траплялося вкрай рідко.

Козаки відміряли Шапці рівно тридцять ударів, опісля чого той ледь живий побрів у свій курінь.

По закінченні екзекуції у полі знову зчинився гамір. Козаки вибирали нового наказного кошового отамана. Серед претендентів на цю посаду був і давній товариш Бородавки Панас Швайка. Козак цей не раз обирався курінним Дядьківського куреня, і давно показав себе як чоловік, який уміє керувати військом як на суходолі, так і на морі, знає порядки, заведені у Війську Низовому, і за будь-яких обставин дотримується традицій. Подейкували навіть, що він займається характерництвом, хоча сам козак цього ніколи не визнавав. Після недовгої, супроводжуваної всезагальним мордобоєм ради, в якій перепало й Андрієві, наказним кошового отамана таки був обраний Швайка. Він довго опирався і не хотів брати булаву, але потім смиренно скинув шапку, перехрестився і прийняв звання наказного.

— Не по своїй волі, а з волі товариства! — вигукнув він, поцілувавши булаву.

Вітальний залп із рушниць і пістолів був йому відповіддю.

За давнім звичаєм, після обрання чергового старшини козаки затівали бучне гуляння, але зараз, у зв’язку з оголошенням воєнного часу, ні про що таке й мови не йшлося.

— Козаки — по куренях, а курінні — до мене! — голосно скомандував Швайка.

— Уманський курінь не розходитися! — тут-таки почувся зичний голос Івана Колія. — Курінного вибирати будемо!

Андрій і Бородавка перезирнулися.

— Згинув наш курінний, — пояснив Колій, — не вернувся з походу.

Козаки скинули шапки і перехрестилися.

— От лихо, — зітхнув Бородавка. — Славний козак був!

Андрій стояв, потираючи вухо, і раптом стрепенувся.

— Бородавку курінним! — крикнув він, і погляди козаків упали на старого характерника. Степан відсахнувся і перехрестився.

— Ти що, Сивий, здурів?! — налетів він на Андрія.

Але слово було кинуто, і козаки зашуміли.

— А й справді, Бородавку!

— Та ну вас! Куди мені?

— Степана курінним! Діло Сивий говорить! — кричали козаки.

Бородавка зрозумів, що далі перепиратися небезпечно, скинув шапку і перехрестився.

— Дякую за ласку! — вклонився він козакам, напнув шапку і повернувся до Андрія. — Ну, Сивий, удружив! Я тобі ввечері так вуха понакручую, як жодному бусурману не снилося! — сказав він і пішов до кошового.

Уманці рушили до свого куреня. Лише Никодим стояв, переминаючись з ноги на ногу. Андрій це помітив і підійшов до нього.

— Чого стоїш? З ними гайда! На Синоп іти хочеш?

На лиці водяника заграла радісна посмішка.

— Ще й як хочу!

— Ходімо, охочим будеш. Степане! — крикнув Андрій Бородавці. — Никодима до нас?

Бородавка повернувся і кивнув.

— Тимчасово приписаний до Уманського куреня.

І водяник не перестаючи усміхатися почимчикував за Андрієм.

2

У курінь Бородавка повернувся увечері, якщо не брати до уваги того, що в обід кулею залетів справитися про кількість уманців.

Бородавка опустився на лаву.

— Ну, що скажеш, курінний? — лукаво посміхнувшись, звернувся до нього Сивий.

Степан скинув шапку.

— Дав би я тобі курінного! — сердито буркнув він. — Завтра справляємо чайки. Дві тисячі козаків на море йде, по сорок чоловік на 50-ти чайках. На передових по два помаки, і нам два дісталося! З Божою допомогою амінь буде Синопу. На кожній чайці по три фальконети, Сагайдачний справив. На збори три дні, поки стоїть погода, а завтра в плавні за чайками. От такі справи.

— Ну от, Никодиме, — звернувся до водяника Колій, — завтра у плавні підемо. Там чайки заховані, та так, що жодна нечисть не відшукає!

1 ... 36 37 38 ... 49
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «В тіні янгола смерті», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "В тіні янгола смерті"