Читати книгу - "20 000 льє під водою"

— Риба непогана на смак, — помітив Нед Ленд.

— По-друге, — продовжував Консель, — риби з черевними плавцями, розташованими позаду грудних, але не з’єднаними з плечовою кісткою. Підзагін включає п’ять сімейств, і сюди відносять значну частину прісноводних риб. Представники підзагону: короп, щука.

— Фе! — сказав канадець зі зневагою, — прісноводні риби!

— По-третє, — продовжував Консель, — м’якопері, у яких черевні плавці знаходяться під грудними і безпосередньо поєднані з плечовою кісткою. Підзагін включає чотири сімейства. Представники: палтус, камбала, тюрбо і так далі…

— Чудові риби! Чудові! — вигукував гарпунер, що не визнавав іншої класифікації риб, окрім смакової.

— По-четверте, — продовжував не бентежачись Консель, — безпері, з подовженим тілом, без черевних плавців, покриті твердою і слизуватою шкірою. Підзагін включає тільки одне сімейство. Сюди належать вугрові: вугор звичайний, гімнот — вугор електричний.

— Так собі риба! Посередня! — зауважив Нед Ленд.

— По-п’яте, — увійшов у смак Консель, — пучкозяброві, з суцільнорухливою щелепою; зябра складаються з пензликів, розташованих попарно уздовж зябрових дуг. У цьому підзагоні одне сімейство. Представники: морський коник, летючий дракон.

— Мерзота! Гидь! — зауважив гарпунер.

— По-шосте, — сказав Консель на закінчення, — зрослощелепні, у яких кістки, що обмежують рот зверху, зрощені, надаючи повної нерухомості щелепі, — підзагін, що ганьбить справжніх риб. Представники: голкочеревні, місяць-риба.

— Ну, ця риба тільки опоганить каструлю! — вигукнув канадець.

— Ви хоч скільки-небудь зрозуміли, любий Неде? — запитав учений Консель.

— Анітрохи, друже Консель! — відповів гарпунер. — Але валяйте далі, цікаво послухати!

— Що ж стосується хрящових риб, — незворушно продовжував Консель, — вони підрозділяються на три загони.

— І то забагато! — буркнув Нед.

— По-перше, круглороті, у яких замість щелепи один серединний носовий отвір, а позаду черепа ряд круглих зябрових отворів. Загін включає лише одне сімейство. Представник: мінога.

— Гарна риба! — сказав Нед Ленд.

— По-друге, селахії; зябра у них схожі на зяброві отвори круглоротих, але з рухливою нижньою щелепою. Загін найзначніший у класі. Підрозділяється на два сімейства. Представники: акули і скати.

— Як! — закричав Нед. — Скат і акула в одному загоні? Ну, любий Консель, в інтересах скатів не раджу вам саджати їх разом в одну посудину!

— По-третє, — продовжував Консель, — осетрові. Зябра у них відкриваються, як звичайно, однією щілиною, яка має зяброву кришку, — загін включає чотири види. Представник сімейства: осетер.

— Е-е! Любий Конселю, ви приберегли, на мій погляд, кращий шматочок на закуску! І це все?

— Так, друже Нед, — відповів Консель. — І зауважте, що знати це — ще не значить довідатися про все, бо сімейства підрозділяються на роди, види та різновиди.

— Ага, любий Конселю! — сказав гарпунер, глянувши у вікно. — А от вам і різновиди!

— Риби! — закричав Консель. — Справді, можна подумати, що перед нами акваріум!

— Ні! — заперечив я. — Акваріум — та ж клітка, а ці риби вільні, як птахи в повітрі.

— А нумо, любий Конселю, називайте риб! Називайте! — сказав Нед Ленд.

— Це не в моїй компетенції, — відповів Консель. — Це справа хазяїна!

І справді, славний хлопець, завзятий класифікатор, не був натуралістом, і я не упевнений, чи міг би він відрізнити тунця від макрелі. Канадець, навпаки, називав без запинки усіх риб.

— Баліст, — сказав я.

— Баліст китайський, — зауважив Нед Ленд.

— Рід балістів, сімейство шорсткошкірих, загін зрослощелепних, — бурмотів Консель.

Їй-право, удвох вони склали б чудового натураліста!

Канадець не помилився. Безліч китайських балістів, зі сплющеним тілом, із зернистою шкірою, із шипом на спинному плавці, вигравало навколо «Наутілуса», наїжачившись колючками, що стирчали в чотири ряди по обидва боки хвоста. Чи є щось більш чудове, аніж китайські балісти, згори сірі, білі знизу, із золотими плямами на лусці, що мерехтіли в темних струменях за кормою. Між балістами виднілися скати, немов полотнища, що розвіваються на вітрі; і серед них я з радістю помітив японського ската з жовтуватою спиною, ніжнорожевим черевом і трьома шипами над оком; вид настільки рідкісний, що саме існування його було у свій час поставлене під сумнів Ласепедом, що бачив такого ската тільки в одному альбомі японських малюнків.

Упродовж двох годин підводне воїнство ескортувало «Наутілус». І поки риби вигравали пустотливими зграйками, суперничаючи красою барв, блиском луски і в’юнкістю, я примітив зеленого губаня, барабульку, позначену подвійною чорною смужкою, бичка, білого, з фіолетовими плямами на спині і заокругленим хвостом, японську скумбрію, чудесну макрель тутешніх морів, зі срібною головою і блакитним тілом, сліпучих лазуревиків, одна назва яких заміняє всякі описи, спарид рубчастих, з різнобарвними плавниками, блакитними і жовтими, спарид смугастих, із чорною пасмугою на хвості, спарид поясопосних вишукано оздоблених шістьма поперечними смугами, трубкоротих із рильцем у формі флейти, або морських бекасів, деякі представники яких досягають метра в довжину, японську саламандру, мурену, подобу змієподібного вугра, завдовжки в шість футів, з маленькими жвавими очицями і