Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Як я став супер злодієм, Тигер 📚 - Українською

Читати книгу - "Як я став супер злодієм, Тигер "

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Як я став супер злодієм" автора Тигер. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 37 38 39 ... 50
Перейти на сторінку:

— Це не те, що я хотів, — промовив Андрій, намагаючись знайти вихід із цієї ситуації. — Я лише хотів захистити нас.

Другий Андрій підійшов ближче, зупинившись поруч із Веронікою.

— Ти думаєш, що вибрав правильний шлях? — запитав він, дивлячись йому прямо в очі. — Але правда в тому, що ти програєш. І твої тіні не врятують тебе від цього.

Андрій відчував, як його гнів і біль починають закипати всередині. Він більше не міг стояти на місці. Він повинен був довести, що його вибір був правильним, що його шлях не був поразкою.

— Ти не розумієш, — відповів він, стискаючи кулаки. — Це мій шлях, і я не зраджу його. Я не стану героєм, бо я бачив їхні справжні обличчя.

Другий Андрій знизав плечима, його погляд був сумним.

— Можливо, ти ніколи цього не зрозумієш. Але тепер ми з тобою різні. І ми повинні закінчити це тут і зараз.

Вероніка, яка стояла поруч із другим Андрієм, зробила крок назад, готуючись до неминучої битви.

— Ти хочеш битви? — промовив справжній Андрій, відчуваючи, як його сили починають наповнювати його тіло. — Тоді ти отримаєш її.

Другий Андрій лише кивнув, стаючи в бойову стійку.

— Доведи, що ти не помиляєшся.

Битва почалася з новою інтенсивністю. Другий Андрій атакував першим, і його удари були надзвичайно швидкими й точними. Він використовував свої сили супергероя, світло й енергію, щоб збивати справжнього Андрія з рівноваги. Але Андрій, навіть перебуваючи під тиском, використовував свої тіньові сили, створюючи клони, які атакували з усіх боків.

Удар за ударом вони стикалися, і кожен з них прагнув довести, що його шлях був правильним. Ударні хвилі від їхніх зіткнень викривляли простір навколо них, а темрява і світло боролися за перевагу.

— Ти слабкий, — вигукнув другий Андрій, завдаючи чергового удару, що змусив справжнього Андрія відступити. — Твоя темрява пожирає тебе зсередини. Ти не зможеш перемогти.

— Я не здамся! — вигукнув справжній Андрій, контратакуючи своїми тіньовими клонами. — Я доведу, що мій шлях — це не поразка!

Битва продовжувалася, і з кожною секундою вона ставала дедалі жорсткішою. Андрій відчував, що боротьба не лише фізична, але й внутрішня. Він бився не лише з іншим Андрієм, а й зі своїми сумнівами, страхами і болем.

Темрява і світло знову злилися в єдине, і Андрій відчув, як останні сили залишають його тіло. Але він знав, що повинен боротися до кінця, адже це був не просто кошмар — це був його вибір, його життя, його битва.


Сторінка 47

Битва між двома Андріями ставала все інтенсивнішою. Темрява й світло зливалися, створюючи справжній шторм енергій навколо них. Удар за ударом вони стикалися, і кожен із них відчував, що це не просто боротьба фізичних сил, а битва двох шляхів, двох виборів.

Справжній Андрій відчував, як його сили слабшають. Кожен новий удар його супергеройського двійника завдавав йому біль, і сумніви знову охоплювали його свідомість. Але він не збирався здаватися. Він зібрав останні сили, коли раптом почув знайомий голос, що прорізав темряву.

— Це мій брат! — голос був рішучий і сповнений сили. — Не думайте, що ви переможете нас!

Андрій обернувся й побачив постать, яку він не міг не впізнати. Це була **Вероніка**, але не та, яку він бачив поряд із другим Андрієм. Це була його Вероніка, яка боролася разом із ним, стояла на стороні темряви, як і він. Її очі горіли рішучістю, а обличчя виражало тверду впевненість у вибраному шляху.

— Я захищу свого брата, — продовжила вона, підійшовши ближче, і стала поруч із справжнім Андрієм. — І я покажу вам, що ми не помилилися в своєму виборі. Дорога, якою ми пішли, — це наш шлях. І ми будемо боротися до кінця!

З її слів випромінювала така сила й упевненість, що Андрій відчув, як його сумніви починають відступати. Він більше не був сам. Його сестра була поруч із ним, на його стороні. Вона обрала такий самий шлях, як і він, і це давало йому нову надію.

Але це було не все. Разом із Веронікою в темряві з'явилися інші знайомі постаті. **Жінка-Кішка**, наставниця Вероніки, з'явилася поруч із нею, її очі сяяли хижим блиском. Поруч із нею стояли **Ілля**, **Діма** і **Міку** — ті, хто наставляв Андрія на шляху суперзлодія. Їхні обличчя виражали впевненість, і кожен із них був готовий до битви.

— Ми не залишимо тебе одного, Андрію, — промовив Ілля, підходячи до нього. — Ми всі тут, щоб показати, що цей шлях не є помилкою.

Міку і Діма кивнули, стоячи поруч.

— Разом ми переможемо, — додала Міку, її голос був сповнений впевненості.

Андрій відчув новий приплив сил. Тепер він не був сам у цій битві. Його союзники були поруч, і це давало йому нову впевненість.

На іншій стороні стояв другий Андрій, але він більше не був один. Разом із ним з’явилася група супергероїв. Вони були такими ж сильними й могутніми, як і його версія Вероніки. Це були справжні герої, які світлою силою оповивали все навколо.

Серед них був **Титан**, готовий до бою, **Зеніт** із його неймовірною точністю атак, а також **Шторм**, що викликав буревії, які почали здійматися навколо поля бою.

— Ви думаєте, що темрява переможе? — промовив Титан, стаючи поруч із другим Андрієм. — Але ми доведемо вам, що герої завжди виграють.

— Ми тут, щоб знищити все зло, — додала Вероніка супергероїня, стоячи поруч із братом.

Світло й темрява стикнулися. Битва стала набагато масштабнішою. Навколо Андрія і його союзників почали згущуватися тіні, які захищали їх від атак героїв, а блискавки і світло, що виходило від їхніх ворогів, намагалися пробити їхні ряди.

— Цього разу ми боремося разом, — промовила справжня Вероніка, дивлячись на свого брата. — І ми не здамося.

— Так, — відповів Андрій, відчуваючи, як його сили повертаються до нього. — Ми не будемо відступати.

Зіткнення двох команд було неймовірним. Тіні Андрія, підсилені темрявою Некрона і підтримкою його наставників, стикалися зі світлом, яке випромінювали герої. Кожен бік кидав усі свої сили на поле бою.

1 ... 37 38 39 ... 50
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Як я став супер злодієм, Тигер », після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Як я став супер злодієм, Тигер "