Читати книгу - "Житіє моє, Ірина Володимирівна Сиром'ятнікова"
- Жанр: 💛 Фентезі
- Автор: Ірина Володимирівна Сиром'ятнікова
- 230
- 0
- 10.07.24
📖 "Житіє моє" Ірини Володимирівни Сиром'ятнікової — це прониклива автобіографія, яка відкриває читачам світ особистих переживань та життєвих випробувань автора. Книга занурює нас у глибини душі письменниці, розповідаючи про її шлях від дитинства до зрілості, про боротьбу з труднощами та радість перемог. 🌟✨
Тема книги охоплює багатогранність людського життя: від радостей і перемог до випробувань і втрат. Ірина Володимирівна ділиться своїми думками про сенс життя, про важливість сім'ї та дружби, про віру в себе і свої можливості. Це справжня історія життя, яка надихає на роздуми та спонукає до самопізнання. Головний герой цієї книги — сама авторка, яка через призму особистих переживань і досвіду розкриває перед читачем свої найглибші почуття і думки. 📘💬
Ірина Володимирівна Сиром'ятнікова — талановита українська письменниця, народилася в Києві у 1972 році. Вона здобула освіту в галузі літератури та журналістики, працювала у різних виданнях та літературних проектах. Її творчість відзначається глибоким психологізмом, багатогранністю персонажів та захопливими сюжетами. "Житіє моє" — це її найособистіший твір, у якому вона відкриває читачам своє серце та душу. ✍️🌺
На сайті readukrainianbooks.com ви можете читати "Житіє моє" онлайн безкоштовно і без реєстрації українською мовою. Цей сайт пропонує багату колекцію найкращих книг світу, включаючи бестселери та класичні твори, які стали улюбленими для мільйонів читачів. Важливо читати книги українською мовою, адже це сприяє розвитку нашої мови та культури, допомагає зберегти національну ідентичність і зміцнює зв'язок між поколіннями. 📚🇺🇦
Читання книг українською мовою збагачує наш словниковий запас, розширює кругозір і сприяє розвитку критичного мислення. Це важливо для кожного з нас, адже знання і культура — основа процвітання нашої країни. 🌟💡
"Житіє моє" — це книга, яка захоплює з перших сторінок і не відпускає до самого кінця. Її насичений сюжет, яскраві персонажі та глибокі філософські роздуми роблять цей твір справжнім шедевром сучасної літератури. Не втрачайте можливість зануритися у світ особистих переживань та життєвих випробувань разом з readukrainianbooks.com! 🌠
Цей твір дозволяє читачам зрозуміти, що кожна людина має свою історію, свої випробування і свої перемоги. Ірина Володимирівна щиро ділиться своїми спогадами, дозволяючи нам побачити світ її очима. Її історія вчить нас цінувати кожну мить життя, знаходити сили в собі для подолання труднощів і ніколи не здаватися. 🏆🌻
На сайті readukrainianbooks.com ви знайдете не тільки "Житіє моє", а й багато інших захопливих творів. Читайте онлайн, відкривайте нові світи і збагачуйте свій внутрішній світ разом з нами! 📖✨
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ірина Сиромятникова
Житіє моє
Передмова перекладача
Цей переклад було зроблено для однієї людини: я захотів, щоби моя старша дитина прочитала цю книжку, а англійська версія, будемо чесні, не дуже… А тепер, коли переклад закінчено, думаю, може, викласти його в цих ваших інтернетах, може, комусь теж захочеться прочитати українською? Першоджерело я читав у процесі викладення автором на самлібі, тому не у всьому погоджуюся з тим, як книжку відредагували для друку. В результаті замість трьох томів, у мене тут два. («Ангелів», третій том у моєму баченні логіки серії, я найближчим часом перекладати не буду, натхнення скінчилося.) Це я до того, що не ображайтеся на деякі структурні розбіжності з оригіналом, це не баґ, це фіча.
Ще — пара слів щодо стилю мови. За моїм твердим переконанням, мова повинна бути жива і, часом, особливо при передачі діалогів (а і монологів), виходити за рамки мови літературної, не боячись скотитися у діалект чи сленг. Іншими словами, якщо у вас претензії до вибору лексики, то адресуйте свої претензії Шереху, він все пояснить! Часом, правда, бувають проблеми з граматикою, всякими випадковими похибками при наборі — часу і сили толком вичитувати текст не було, за це щиро перепрошую. Більше того, якщо вам якась помилка видасться особливо неприємною, прошу, дайте знати в коментах, мо, я прочитаю і поправлю? Дякую!
Ну і останнє, стосовно прав на переклад: копілефт Старої Ґадзюби
Книга перша
Студент
I. Острів Короля
Чорними магами не стають, ними народжуються — це аксіома.
Глава 1
Ви тільки не подумайте чорні маги — дуже поважані люди! І забезпечені, до речі. Так вийшло що в цьому чудесному світі багато дивних ірраціональних сил, від яких крижаніє душа, і перед якими білі чарівники безпомічні, мов діти. Люди прагнуть безпеки і люди знають — без чорної магії її не досягнути. Тому справжній чорний маг — вельми високооплачуваний і дефіцитний спеціаліст, Адже відношення білих і чорних у більшості повітів — десять, двадцять, а то і тридцять до одного. Такі вже наслідки нерозумної політики минулих років, яка підірвала генетичну спадковість кращої частини нації. Нащадки розкаялися і усвідомили. Тому нині ситуація така: справжній чорний маг — дуже поважана людина, а от всяких любителів і самоучок кантональна поліція ганяє з неземною силою. Що зрозуміло і природньо: якщо в білого недоумка наслідком помилки будуть підгорілі свічки або град замість дощу, то чорний, спартачивши, ризикує викликати справжнє стихійне лихо. Зомбі, вурдалаки, хижі невидимки, незгасні пожежі, епідемія смертного сну — ось лише деякі, далеко не верхні рядки списку. У зв’язку з цим всі чорні маги є військовозобов’язаними і поголовно працюють на державу, а чорну магію сором’язливо іменують бойовою. Профанам у нашому ремеслі не місце!
А тепер поясніть, як у такій обстановці розробляти навики? Я вже мовчу про на тему дрібного підробітку, такого необхідного всякому студентові.
Допустимо, ще на першому курсі я міг собі дозволити підробляти миттям посуду чи подачею їжі у кнайпі, але поступово виявилося, що тратити стільки часу на всяку фігню — розкіш, яку я собі дозволити не можу. Заради жалюгідних пари сотень крон зараз я ризикував погубити своє світле (фігурально кажучи) майбутнє. Мені потрібне було зайняття яке б дозволяло заробляти потрібні суми за кілька годин на тиждень, в іншому випадку мене чекали шість років аскези, посту і самообмеження: ґрант від фонду Роланда Світлого покривав витрати на житло і навчання, а от того утримання, яке висилали мені найдорожчі родичі, у великому місті вистачало лише на хліб і молоко. Можна було, звичайно, позичити на життя під майбутні прибутки у банку Ґуґенцольґерів, як робило багато студентів, але це означало б що добрих років десять після закінчення Редстонського Університету вищої магії я буду належати не собі, а цим горбатим скнарам. Нафіг, нафіг!
І тут, природньо, став у пригоді мій вроджений талант, моя надзвичайна, виняткова обдарованість в області чорної магії. Ви лиш не подумайте, викликати всяку капость чи загравати з нежиттю я не збирався, але ж бачити магію мені ніщо не заважало, а дрібні магічні феномени, хай навіть і чорні, вельми вразливі до найбанальніших ритуалів. Я знав міру і ніколи не брався за те, що було мені не під силу, навіть перестраховувався, орієнтуючись переважно лише на спонтанні прокляття: «віслючі вуха», «хвіст невдахи», виселення буйних домовиків — все те, що не несе смертельної загрози, але помітно ускладнює життя (в термінах нашого ремесла це називалося «виносити сміття»). Брав я недорого, діло робив якісно, завжди враховував побажання клієнта. Закінчилося все через дурницю. Якийсь профан уявив, що його нікчемні двадцять крон — привід для жахливого шахрайства, і капнув на мене лягавим. Я, бачите, «дзвонив йому по телефону!» Як воно часто буває з обивателями, він був переконаний, що всі маги однакові, а узагальнений образ чарівника ліпив з адепта Світлих Сил. Тому що їх більше! Всі білі маги активно не люблять техніку, адже вона ненатуральна і відторгається природою. Абсолютно серйозно! Вони надають перевагу тому, щоби пертися до клієнта пішки через все місто, ну, або, посилати кур’єра. А от чорні маги прекрасно вживаються з будь-якою машинерією, оскільки неживе, яке рухається — це якраз наш стиль.
В результаті, осатанілі від неробства бійці «нагляду» скрутили мене на точці, на щастя, до того, як я встиг хоч щось зробити. (Звідки їм було знати, щоб перед ділом я ЗАВЖДИ ходжу навколо і ретельно все оглядаю?) В смислі, ніяких доказів у них не було. Судимість поставила би хрест на моїй майбутній кар’єрі, тому мені нічого не залишалося, як прикинутися дурником. Простіше кажучи, я все категорично заперечував.
Не дивлячись на властивий чорним магам буйний норов, мені ще ні разу не доводилося бувати у поліції, тим більше в особливому відділі у справах чарівників. І все-таки мені здавалося, що державний заклад повинен би був виглядати якось інакше. Тобто, не як замарґаний підвал з прикрученими до підлоги меблями і електричною лампочкою на шнурі. Однак помилки не було: всі, хто тут працював, красувалися жетонами з абревіатурою НЗАМПІС. У жодному офіційному папері, наскільки я знав, це позначення не розшифровувалося, даючи широкий простір для уяви. І чарівники, і обивателі називали цю контору просто «нагляд».
Поки ми йшли коридорами, все виглядало мило і цивільно: інспектори
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Житіє моє, Ірина Володимирівна Сиром'ятнікова», після закриття браузера.