Читати книгу - "Фаустина, Сергій Фішер"

Єва допила каву, залишила гроші на столі і вийшла з кафе. Але перед тим вона уважно запам'ятала бейдж Марини — повне ім'я, прізвище і номер працівника.

Цієї ночі Єва не могла заснути. Вона лежала в ліжку, думаючи про детектива Крамаренка, про його загрози і обіцянки. Про те, як близько він підійшов до правди. І про офіціантку Марину, з її зневажливим ставленням і втомленими очима.

Щось кликало її, шепотіло на вухо. Щось темне і спрагле.

О третій годині ночі вона нарешті заснула, але сни її були неспокійними, сповненими крові, криків і дивного задоволення.