Читати книгу - "Сестри назавжди, Маїра Цибуліна"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- І в неділю знову поїде геть.
Світлана приїжджала щотижня, приносила радість у дім, спокій, розказувала про своє студентське життя і через два дні знову їхала в Івано-Франківськ, лишаючи Бурачків сумними.
Десь у жовтні Ольга купила Марійці чорні штани. У той час вони були у моді. Правда, вчителям деяким вони не подобалися: «Понаставляють зади і так ходять!» Річ у тому, що штани ці прилягали до ніг, як лосіни і тому це викликало цікавість у хлопців. Практично усе, що подобалося сучасним підліткам, не подобалося їх батькам, так само, як колись батькам цих батьків не подобався танець «Вальс». Це була звичайна закономірність.
Світлана якраз збиралася їхати, як це сталося. Ольга пакувала сумку.
- Ти вже готова? - запитала мати.
- Готова, але Марійка не хоче дати мені штани.
- Марійка, та дай їй штани.
- Не дам, - говорила Марія.
- Тобі, що жалко? - Світлана питала.
- Жалко.
- Та не з'їм я твої штани.
- Вона через тиждень привезе.
- Не привезе, бо я не дам.
- Марійка, та дай їй ті штани, вона теж хоче трохи поносити.
- Я ж тобі лишаю свої чорні.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сестри назавжди, Маїра Цибуліна», після закриття браузера.
