Читати книгу - "Дарую слово"

Твердохліб В. М. народився 30 липня 1946 року в селі Станіславчику, Жмеринського району, Вінницької області в селянській сім'ї. Батьки з 1991 року відійшли у вічність. Мати — Твердохліб Ганна Тимофіївна, батько — Твердохліб Михайло Степанович. Вони працювали в місцевому колгоспі на різних роботах в рослинництві та тваринництві. Батько був учасником та інвалідом війни 1941-1945 років. За бойові заслуги мав військові відзнаки — медалі і ордени.

Дитинство і юність В. М. Твердохліба пройшло у післявоєнному селі, в нуждах і турботах. Одружився в 1970 році. Дружина — Твердохліб (Войтович) Галина Іванівна — учителька біології, дочка Інна — учителька географії.

Після закінчення в 1964 році Станіславчицької середньої школи Василь Михайлович продовжив навчання в Тульчинському технікумі ветеринарної медицини. Служив у армії з 1965 по 1968 роки, в Прикарпатському військовому окрузі на Львівщині. В 1969 році закінчив навчання в Тульчинському технікумі ветмедицини. За відмінне навчання одержав червоний диплом з відзнакою за фахом фельдшера ветмедицини. Працював в Станіславчицькому колгоспі. В 1977 році закінчив Білоцерківський сільськогосподарський інститут на факультеті ветмедицини де одержав вищу кваліфікацію лікаря ветеринарної медицини.

В трудовій діяльності працював на виборчій комсомольсько-партійній та радянській роботах міста Жмеринки. З 1984 по 1988 роки був директором Жмеринської міжгосподарської інкубаторно-птахівничої станції. Пізніше працював ведучим спеціалістом відділу тваринництва Жмеринського районного агропромислового об'єднання. З середини 1988 року працював заступником головного лікаря ветмедицини Жмеринського району та одночасно начальником відділу незаразних хвороб сільськогосподарських тварин. З 1998 року затверджений головним зоотехніком Жмеринського управління сільського господарства, де працював до 2001 року. З 2002 до 2004 року — начальник інспекції райдержресурсів по Жмеринському районі.

В повсякденному житті має активну життєву позицію. Обирався депутатом Станіславчицької сільської ради та в керівні органи громадських і партійних організацій — головою профкомів профспілкових організацій, вів активну громадську діяльність. Має статус постраждалого від радіаційного опромінення, яке одержав під час військової служби. Присвоєно військове офіцерське звання — капітана.

На заслужений відпочинок вийшов у 2004 році. Продовжує вести громадську діяльність. З 2003 р. очолює громадську організацію — Жмеринський міський комітет ветеранів ядерних випробувань і військових навчань з застосуванням атомної зброї та одночасно обраний заступником голови громадської організації «Інваліди Чорнобиля». Постійно приймає безпосередню участь в загальноміських та районних політичних і культурних заходах Жмеринчан. За зразкову працю та активну громадську діяльність неодноразово нагороджений цінними подарунками, грамотами та іншими заохоченнями, має ювілейну медаль. Часто друкується на сторінках місцевих засобів інформації. З травня 2007 року є автором першої друкованої книги поезій «Лише тобі», яка одержала схвальний відгук серед читачів міста Жмеринки та району.