Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

Відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії чи стипендії громадян проводить адміністрація підприємств, установ і організацій на підставі надісланих їм державним виконавцем виконавчих документів.

Якщо боржник змінить місце роботи або місце проживання чи навчання, підприємства, установи, організації, які отримали виконавчий документ, повертають його не пізніш як у 3-денний строк державному виконавцеві з відміткою про нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме, а також повідомляють про проведені ними стягнення періодичних платежів за виконавчими документами. У разі неподання зазначених відомостей з неповажних причин винних у цьому посадових осіб може бути притягнуто до відповідальності, передбаченої законом.

Звернення стягнення на пенсії провадиться відповідно до законодавства про пенсії.

Правила стягнення поширюються і на випадки звернення стягнення на:

1) доходи, отримані фізичною особою, яка є суб’єктом підприємницької діяльності;

2) доходи за працю в колективному сільськогосподарському (фермерському) господарстві;

3) авторську винагороду за твори літератури, науки або мистецтва, премії, що присуджуються за видатні досягнення в галузі науки, літератури і мистецтва, винагороду за відкриття, винахід, на який видано авторське свідоцтво, корисну модель, промисловий зразок і раціоналізаторську пропозицію;

4) суми на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також втратою годувальника.

Законом також передбачається, що на певні кошти не може бути звернено стягнення. Стягнення не може бути звернено на такі виплати:

1) вихідну допомогу, яка виплачується у разі звільнення працівника;

2) компенсацію працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років;

3) компенсації працівникові витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу чи відрядженням до інших місцевостей;

4) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, які виплачуються замість добових і квартирних;

5) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу з безробіття;

6) допомогу по вагітності та пологах;

7) одноразову допомогу при народженні дитини;

8) допомогу з догляду за дитиною;

9) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, з догляду за дитиною-інвалідом, з тимчасової непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною; інші допомоги на дітей, передбачені законодавством;

10) допомогу на лікування;

11) допомогу на поховання;

12) щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території радіоактивного забруднення;

13) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Стягнення не провадиться також із:

1) сум неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;

2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;

3) вихідної допомоги у разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби та з органів внутрішніх справ, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законодавством.

У справах, що розглядаються органами виконавчої служби, наприклад, органами державної податкової служби (ст. 234-2 КпАП), примусове виконання постанови здійснюється також у порядку, встановленому міністерством фінансів України. Якщо особа, на яку накладено штраф, не працює або якщо стягнення штрафу зі заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії порушника є неможливим з інших причин, стягнення проводиться на підставі постанови начальника державної податкової інспекції чи його заступника про накладання штрафу судовим виконавцем, що знаходиться при районному (міському) народному суді, за місцем проживання порушника, шляхом звернення стягнення на особисте майно порушника, а також на його частку в спільній власності.

Забороняється віднесення накладених на службових осіб штрафів за рахунок підприємств, установ і організацій.

Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повинна бути повернена державній податковій інспекції, керівник якої виносив постанову і надсилав її для примусового виконання. Всі матеріали зброшуровані у кожної адміністративної справи зберігаються протягом трьох років.

Постанови у справах про адміністративні правопорушення реєструються в книзі, яка повинна бути пронумерована, прошнурована і скріплена гербовою печаткою державної податкової інспекції, в цій самій книзі реєструються також протоколи про адміністративне правопорушення, а також робиться відмітка про сплату штрафу, а у відповідних випадках про надходження коштів, отриманих від реалізації конфіскованих предметів, зазначаються дата сплати (надходження) і номер платіжного документа (конфіскованих предметів з особових рахунків).

Посадова особа державної виконавчої служби виконує свої обов’язки за постановою в робочі дні з 6 години ранку до 22 години. В неробочі дні та у нічний час виконання можливе лише у виняткових випадках, передбачених законодавством.

У загальному випадку стягнення відбувається шляхом опису майна і продажу. Також опис провадиться у випадку, коли є підстави вважати, що боржник може приховати майно.

Опис здійснюється у присутності повнолітнього члена сім’ї, а за відсутності такого - за участю представника виконкому органу місцевого самоврядування. За фактом опису складається акт відповідної форми. Реалізація описаного майна відбувається шляхом продажу.

У випадку недостатності особистого майна можливе виконання стягнення із вилученням долі боржника у сумісній власності в судовому порядку. Якщо після повної реалізації майна виконання стягнення в повному обсяг неможливе, про це складається акт. Однак стягнення не може звернено на деякі види майна, які перелічені у додатку до Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р.