Читати книгу - "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."

166.3.5. Відповідно до пп. 165.1.5 п. 165.1 ст. 165 Кодексу не підлягає включенню до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (тобто не оподатковується) сума внесків на обов’язкове страхування платника податку, відповідно до закону, інших, ніж єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Відповідно до пп. 165.1.7 п. 165.1 ст. 165 Кодексу не підлягає включенню до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (тобто не оподатковується сума страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, — обов’язкові страхові внески до недержавного пенсійного фонду. Відповідно до пп. 165.1.27 «а» п. 165.1 ст. 165 Кодексу не підлягає включенню до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (тобто не оподатковується) сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, у разі виконання таких умов: під час страхування життя або здоров’я платника податку у разі: дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором; викупна сума в частині, що не перевищує суму внесених страхових платежів за договором страхування життя, іншого, ніж довгострокове страхування життя; в разі страхового випадку — факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений. Якщо застрахована особа помирає, сума страхової виплати, яка належить вигодонабувачам або спадкоємцям, оподатковується за правилами та ставками, встановленими для оподаткування спадщини (вигодонабувач прирівнюється до спадкоємця).

Згідно з пп. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 Кодексу платник податку має право включити до складу податкової знижки суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю — суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу (податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї, відповідно до законодавства, виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень);

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю — 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

Якщо платник податку або члени його сім’ї першого ступеня споріднення були застраховані їх роботодавцями, є вкладниками недержавних пенсійних фондів чи пенсійних депозитних рахунків на їх користь, згідно з підпунктом «в» підпункту 164.2.16 пункту 164.2 статті 164 Кодексу, то гранична сума, встановлена підпунктом «а» або «б» цього підпункту, зменшується для відповідної застрахованої особи або учасника недержавного пенсійного фонду на суму страхових внесків або внесків до недержавних пенсійних фондів чи на пенсійні депозитні рахунки, сплачених її працедавцем протягом такого звітного податкового року. Тобто сума, сплачена роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами довгострокового страхування життя за платника податку чи члена його сім’ї першого ступеня споріднення, не включається до переліку витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту такого платника податку, і тому не впливає на величину нарахованого платником податку податкового кредиту по сплачених ним за власний рахунок страхових внесках, страхових преміях за договором довгострокового страхування життя.

166.3.6. Відповідно до підпункту 166.3.6 пункту 166.3 статті 166 Кодексу платник податку має право включити до складу податкової знижки звітного року фактично понесену ним суму витрат платника податку на: оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж суму, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік; оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита.

Поряд з цим (пп. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166) також передбачено, що до податкової знижки дозволено включати суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань) у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування. Але на сьогодні не прийнятий Закон «Про загальнообов’язкове медичне страхування», тому, відповідно до Прикінцевих положень Кодексу ст. 1, Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім підпункту 166.3.4 пункту 166.3 статті 166 розділу IV Кодексу, який набирає чинності з початку податкового року, наступного за роком, в якому набере чинності Закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Згідно з пунктом 7 статті 281 Цивільного Кодексу України: «Повнолітні жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством». Згідно із статтею 48 Основ законодавства про охорону здоров’я від 19.11.92 р. № 2801-ХІІ застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими Міністерством охорони здоров’я України, на прохання дієздатної жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження лікарської таємниці. Відповідно до Листа від 27.03.2006 року № 4.40–19/186 Міністерства охорони здоров’я України до допоміжних репродуктивних технологій (штучного запліднення) належать: