Читати книгу - "Лисиця для Альфи, Вікторія Стужева"

Ніч видалася для всіх витраченою. Починаючи з того, як будинком ніби ходили привиди, і закінчуючи обуреннями моєї матері. Тримайте мене семеро! Треба було бачити як спотикаючись через весь метр квадратний кімнати, мій батько летів ловити матір, яка знайшла стареньку шафку Місіс Діконс. Де вона зберігала мариновані очі...
І не важливо було те, що вони були курячі й те, що їх ніхто не їв, а так, лише для декору й полякати стояли. Так мама такий галас здійняла!

- Ааааааааа! Ааааааалекс-с-с, - мою маму всю трясло. Адам подав їй теплий плед і намагався підтримати. Так, знав би чим вона йому відплатить. Але довго стояти осторонь я не могла, адже це все таки моя мати. Хоч і плани в неї як у маніячки-профі.

- Мамо, що ти в такий час тут робила?! - я була трохи не в собі. Усе це здавалося занадто дивно.

- Я хотіла попити води на кухні... - матір кинула косий погляд не тата.

- Нікого не бентежить, що кухня в східному крилі? - запитав Адам.

"Урааааа"! Хотілося кричати мені. Мій чоловік нарешті побачив у своїй тещі небезпеку! Як би в моїх думках це смішно не звучало, але я була рада, що це зачатки "перебідування".