Читати книгу - "Новорічні (не)щасливці, Емілія Дзвінко"

— От і побачимо, — наполягає Оленка. — Пиши, бо я від тебе не відстану. Час сьогодні в мене є. 

Беру телефон і таки пишу Максу.

— Привіт! Нам треба поговорити. Тобі зручно буде завтра зустрітися зі мною?

Я нервую, бо Макс може проігнорувати моє повідомлення. Але він цього не робить, а навпаки, одразу відповідає.

—  Завтра о 17:00, в європейському ресторанчику, — читаю в голос повідомлення від Макса. 

—  Ну, от бачиш, а ти себе накрутила вже. 

—  Він навіть “привіт” не написав, — звертаю увагу на маленькі деталі.

—  Але ж відповів ...