Читати книгу - "Кава на Різдво, Таня Мальована"

Але я знала, що роблю.

І навіть втратити сторінку було не такою проблемою. Банк не повернув би мені кошти, що лежали на рахунку кав’ярні.

Більше лякало це.

Тому й злилася, боялася втратити все знову. Як тоді в мене не було нічого.

Батьки так і не знають про те чому я розійшлася тоді з хлопцем та так раптово поїхала.

А я не хотіла їм пояснювати, що мене пограбував власний хлопець. Який програв в онлайн казино всі мої збереження, золоті прикраси та якісь мілкі побутові речі. А дізналася я про це, коли до нас на квартиру завітали колектори в пошуках тоді ще мого хлопця.

Я розібралася тоді, але відчувати, що в тебе ні копійки в кишені. Більше не хотілося.

Тому так лютувала зараз. Моя уява вже намалювала картину безгрошів’я і чомусь самотності, що каблучки з зеленим каменем більше не на моєму пальці. А мій вікінг повернувся до своєї колишньої.

Мене аж перетрусило від цієї картини.

Так Аню зберися, все обійшлося то й добре.

Тепер заспокоїтися. Дихай, як тебе вчила Ліля коли розповідала про одну зі своїх медитацій.

Просто дихай. Дихай Аню, дихай.