Читати книгу - "Агентство "Шарашка та партнери", Олена Гриб"

***

7 березня, 14.45

проспект Дружби

Сріблястий автомобіль нісся по проспекту, нахабно перевищуючи швидкість. У салоні оглушливо грала музика, з відчиненого вікна виривався тютюновий дим. Водій невідривно дивився уперед, вишукано вдягнена пасажирка зі страхом втиснулася в крісло.

– Не чіпляйся за ремінь, Елло, він тобі не допоможе.

Вона не слухала. Трималася тремтячими пальцями за сидіння і беззвучно молилася, всім серцем бажаючи вибратись із цієї машини цілою і неушкодженою, попри сильне погіршення погоди.

– Не жени так, Вікторе, – наважилася попросити. – Дорога мокра.

Він різко зменшив швидкість, і пасажирку відчутно труснуло.

– Задоволена? – проскрипів крізь зуби.

– Куди ми їдемо? – Елла ризикнула подивитися на нього.

– А як ти думаєш, куди я тебе повезу, побачивши позитивний тест на вагітність?! – скипів Віктор і натиснув на газ. – Ми вже говорили про це! Забула?

– Але…

– Я попереджував. Це не обговорюється!

«Звідки ти дізнався?!» – Елла не знаходила слів.

– Ти повинна мене послухати. Прошу, раз в житті повір мені по-справжньому!

– Ти божевільний, Вікторе. Ніяких проклять немає. Це просто казки!

– Я не втрачу тебе. Нізащо. Пробач, Елло.

А високо в небі кружляла задоволена собою ворона і щиро вірила, що вчинила правильно. Принаймні в бразильських серіалах відвертість спрацьовувала.