Читати книгу - "Кохання з ароматом кави , Верона Дарк"

Керем продовжував навідувати Ясмін в лікарні, і з кожним візитом його ставлення до неї ставало теплішим, хоча він і намагався приховати свої почуття. Він приносив їй книги, інколи смачну їжу, іноді просто сидів поруч, мовчки, з її боку ліжка. Ясмін, хоч і намагалась не показувати цього, відчувала радість від кожного його візиту. Вона помічала, як він уважно слухає її, як турбується, навіть якщо це не було сказано в словах. Їй було приємно, що він все більше віддавав їй увагу, і в душі вона почала відчувати зміни — зміни, які почали з'являтися й у її почуттях.

Батьки Керема приходили до неї майже так само часто, як і він. Вони приносили теплі слова підтримки і щедрі подарунки. Батько Ясмін, хоча і не був таким частим гостем, теж підтримував її, навіть якщо мовчки, та й сам помічав, як його донька почала змінюватися.

Через кілька тижнів стан Ясмін значно покращився, і лікарі нарешті повідомили, що її нога майже загоїлася. Вона все ще не могла повністю ходити, але вже могла опиратися на ногу і з деякою допомогою рухатися по дому. Це була велика перемога для неї, і, хоча біль відновлення ще залишався, вона відчула надію на те, що все покращиться.

Керем, як і раніше, часто приходив до неї, але він вже не був таким холодним і відстороненим, як був раніше. В його очах можна було помітити зміни — і це не залишалося непоміченим для Ясмін. Вона відчула, як її серце почало відтавати, хоча ще не готова була повністю відкриватися перед ним.