Читати книгу - "Галицько-Волинське князівство, Іван Петрович Крип'якевич"

позначалися в різних ділянках культури. Галицькі і волинські князі не раз бували на Заході, а західні князі, в свою чергу, відвідували Русь. Княжі династії обох сторін часто зв’язувалися шлюбами [Лонгинов А. В. Родственные отношения русских князей c венгерским королевским домом. — Труды Виленского предварительного комитета по устройству в Вильне IX археологического съезда. Вильно, 1893, с. 46–51.]. Відбувався також обмін мистецькими цінностями[218]. Події у Галицько–Волинському князівстві знаходили широкий відбиток у хроніках західних країн, з другого боку, Галицько–Волинський літопис проявляє зацікавлення подіями в Західній Європі. Ці взаємини створювали атмосферу міжнародного довір’я, яка протидіяла інколи жорстоким феодальним війнам того часу. Для прикладу можна привести двостороннє порозуміння польських князів з Данилом і Васильком 1229 р., коли «створили клятву Русь і ляхи, що коли після того буде між ними боротьба, ляхи не будуть воювати руської челяді, а Русь лядської» [Іпат., с. 515.].

Галицько–Волинські землі були найдальшим на заході форпостом східнослов’янської культури. Різні галузі культури — освіта, письменство, мистецтво — розвивалися у тісних зв’язках з усією Руссю. Через Волинь і Галичину культурні впливи Русі переходили до західних слов’ян, на Угорщину і до країн Центральної Європи. І навпаки, Галичина і Волинь використовували культурні надбання своїх західних сусідів і передавали їх іншим частинам Русі.

Розвиток культури в Галицько–Волинському князівстві сприяв закріпленню історичних традицій Київської Русі. Протягом багатьох сторіч ці традиції зберігались в архітектурі, образотворчому мистецтві, літературі, у літописах та історичних творах. Спадщина Київської Русі була одним з істотних чинників єднання культур східноєвропейських народів.

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

Загальні слова

В. — вік

вид. — видання

вип. — випуск

вол. — волость

див. — дивись

зб. — збірник

ін. — інші

кн. — книга

м. — місто

м–ко — містечко

пов. — повіт

пор. — порівняй

посел. — поселення

р. — ріка, річка; рік

р–н — район

рр. — роки

с. — село

св. — святий

ст. — століття

т. — том

уроч. — урочище

хут. — хутір

ч. — частина

Bd — Band

cz. — czesc

p. — pagina

Rocz. — Rocznik

s. — stronica

S. — Seite

t. — tom

vol. — volumen

z. — zeszyt

Джерела

АГЗ — Akta grodzkie i ziemskie. — Lwow, 1868–1935. — T l, 1868; T. 2, 1870; T. 3, 1872; T. 5, 1875; T. 7, 1878; T. 8, 1880; T. 11, 1886; T. 12, 1887; T. 14, 1889.

АЮЗР — Архив Юго–Западной России, издаваемый Временной комиссией для разбора древних актов. — Киев, 1859–1914. — Ч. 1. Т. 1, 1859; Ч. 5. Т. 1, 1869.

Болеслав–Юрий II — Болеслав–Юрий II, князь всей Малой Руси: Сб. материалов и исслед. — Спб., 1907.

Воскрес. — Летопись по Воскресенскому списку. — Спб 1856 — (ПСРЛ; Т. 7).

Густ. — Густинская летопись. — Спб., 1845. — (ПСРЛ; Т. 2).

Длугош — Dlugosz I. Opera omnia. — Cracoviae, 1863–1887 — Т. 9, 1864; T. 10–11, 1873; T. 12, 1876; T. 14, 1878.

Жерела — Жерела до історії України–Русі. — Львів, 1895–1919. — Т. 1, 1895; Т. 2, 1897; Т. 3, 1900.

ЗНТШ — Записки Наукового товариства імені Т. Шевченка — Львів, 1892–1937. — Т. 53, 1903; Т. 93–94, 1910; Т. 105, 1911; Т. 117–118, 1913; Т. 123–124, 1917; Т. 138–140, 1925; Т. 149, 1928; Т. 151, 1931; Т. 154, 1937.

Іпат. — Летопись по Ипатскому списку. — Спб., 1871.

КА — Codex diplomaticus Arpadianus continuatus. Ed. C. Wenzel. — Pest, T. 4, 1864.

К. Анд. — Codex diplomaticus Hungaricus. Andegavensis Ed. I. Nagy. — Budapest, T. l, 1878.

КДМ — Kodex dyplomatyczny Malopolski. — Krakow, 1876–1905. — T. 1. 1876; T. 2, 1886; T. 3, 1887.

КДП — Codex diplomaticus Poloniae. Ed. L. Ryszczewski, A. Muczkowski. — Varsoviae, 1847–1858. — Vol. 1, 1847; Vol. 2, 1852; Vol. 3, 1858.

Кіннам — Ioannis Cinnami epitome rerum ab Ioanne et Аlехіо Comnen gestarum. — Bonnae, 1836.

Лавр. — Летопись по Лаврентьевскому списку. — Спб., 1872.

Матр. — Matricularum Regni Poloniae summaria. Ed. T. Wierzbowski. — Varsoviae, 1905–1919. — Pars l, 1905; Pars 2, 1907; Pars 3, 1908.

МГГ — Monumenta Germaniae historica. Scriptorum. — Hannoverae, 1826–1930. — T. 3, 1839; T. 4, 1841; T. 11, 1854; T. 16, 1859; T. 17, 1861.

МПГ — Monumenta Poloniae historica. — Lwow, 1864–1893. — T. 1, 1864; T. 2, 1872; T. 3, 1878; T. 5, 1888.

Никон. — Летопись по Никоновскому списку. — Спб., 1867. — (ПСРЛ; Т. 9).

Новгород. — Новгородская летопись. — Спб., 1841. — (ПСРЛ; Т. 3).

І Новгород. — Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. — М.; Л., 1950.

Патерик — Києво–Печерський патерик / Підгот. Д. Абрамович. — Пам’ятки мови і письменства давньої України. — К., Т. 4, 1930.

Ратич — Ратич О. О. Древньоруські археологічні пам’ятки на території західних областей УРСР. — К., 1957.

Розов — Розов В. Українські грамоти XIV — першої половини XV ст. — К., Т. 1, 1928.

Тейнер — Theiner A. Vetera Monumenta Historiam Hungariae sacram illustrantia. — Romae, T. 1, 1859.

Тейнер МП — Theiner A. Vetera Monumenta Poloniae et Lithuaniae... ex tabulariis vaticanis. — Romae, T. l, 1860.

Феєр — Fejer G. Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus et civilis. — Budae, 1827–1844. — T. 2. 1829; T. 3, Vol. 1. 1829; T. 4. Vol. 1. 1829; T. 4. Vol. 2. 1829; T. 5. Vol. 3. 1830; T. 6. Vol. 2. 1830; T. 8. Vol. 2. 1830; T. 8. Vol. 6. 1832; T. 9. Vol. 1. 1835.

Хоніят — Nicetae Choniatae historia. — Bonnae, 1835.