Читати книгу - "Ескорт за примусом, Ольга Лавін"

Арнольд
Аллочка виявилася дуже здатною. Звичайно, трахати її не було в мене в планах, але що б вона стала на коліна і зробила мінет - так. Занадто висока напруга, коли я перебуваю поряд із Зоєю. Намагався уткнутись у планшет, але її близькість сп'яняла.
Вона надто правильна? Хоча я не розумію! Я її дратую та злю. Але я бачив, як вона дивилася, коли я спілкувався з Аллою, вона відводила погляд у бік, коли та стріляла в мене очима та випинала груди. Їй однозначно було неприємно на це дивитися.

- Ти такий класний. І якщо чесно мені не зовсім зрозуміло, що те непорозуміння робить поряд із таким чоловіком? Вона ж звичайна сіра миша.
Так, Зоя зараз була одягнена у звичайний спортивний костюм і не нафарбована.

- Заткнися. Піднімайся і вали! - рвонув на неї, коли та вже пішло облизала свої губи і застебнула мою ширинку.

- Хоча, такі, як ви волієте одружуватися з такими мишками, але маєти то ви нас.
Ви тільки подивіться? Всезнаюча місіс Фрейд.

- Можливо ти маєш рацію. Спимо ми з добрими дівчатками. А Вас просто маємо.

- Багата спадкоємиця чи дочка партнера твого батька?

– Тебе це не повинно хвилювати.
Вже відчиняю двері в кабінку, як на мене налітає жінка. Вся перелякана і трясеться.

- Там… Там дівчині погано. Вона знепритомніла. Ми намагаємося привести її до тями, але нічого не виходить.
Вона…

- Це ваша наречена? - Злегка заспокоївшись питає.

- Так. Моя наречена, - відповідаю і починаю тікати до неї.
Зоя бліда. Тяжко дихає. Але очі не розплющуються.

- Ти чуєш мене? Зоя!

- Я лікар. Вона жодного разу не літала, і її організм не був готовий до такого навантаження. Тиск.
- Вона плаче!

- Мені боляче! Боляче!
Зоя прийшла до тями. Розплющила очі. І почала кричати.

- Тихіше - тихіше, - притяг до себе і обійняв. Згадав роки, як я таким чином заспокоював Ельку.

– Ми вже набрали висоту. Має їй стати легше.

- Принеси випити, - наказую Аллі. Вона здогадується, що я маю на увазі не звичайну воду.

- Все добре. Все, все, - несвідомо цілую її в обличчя.

- Не чіпай! Не смій! – грубо відштовхує та відвертається.
Образилася. Точно образилася, що залишив її одну. А ще на неї впливає відбиток помади Алли на моїй шиї.
Чорт! Чому не здогадався подивитись у дзеркало перш, ніж вирушити до Зої.

- Мені подобається твої ревнощі. Але ж я пропонував тобі піти зі мною – ти відмовилася. Так що - я не повинен почуватися винним. Але почуваюся.

- Розслабся, ти мені нічого не винен. Тільки я тобі. Але якщо ти знаходиш утіху в інших дівчатах, я не проти. Навіть буду рада.

- Я не сумнівався.

- Ваш віскі, - Алла простягає тацю з випивкою.

- Ні дякую. Я не буду.

- Але…

- Вільна! - Кричу на Аллу, яка відбирає тацю і йде.

- Не можна так поводитися з дівчиною, з якою у тебе п'ять хвилин тому був арний секс.

- Змушений тебе засмутити - сексу в нас не було. Всього лише маленька прелюдія, в якій ти мені відмовила при першій нашій зустрічі, - пояснив Зої і злегка клацнув її по носі, як маленьку, неслухняну дитину.