Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

Відрахування із заробітку починається з наступного дня після надходження копії постанови на підприємство. Відрахування проводиться з усієї суми заробітку, без виключення з цієї суми податків та інших платежів. Якщо порушник працює на роботах з періодичним нарахуванням зарплати (сезонні роботи в сільському господарстві, на риболовецьких та рибопереробних підприємствах), то відрахування провадиться у міру нарахування. При проведені відрахування із заробітку у цей заробіток включається як грошова, так і натуральна частина їх прибутків. Натуральна частина залишається в розпорядженні підприємств, а її вартість за державними закупівельними цінами перераховується в доход держави. Якщо особа працює на кількох підприємствах за сумісництвом, то відрахування провадяться із заробітку за кожним місцем роботи. Відрахування не провадяться з грошових допомог, які одержуються в порядку загальнообов’язкового державного соціального страхування і соціального забезпечення, виплат одноразового характеру, не передбачених системою оплати праці, сум, які виплачуються як компенсація за витрати, пов’язані з відрядженням та з іншими компенсаційними виплатами.

Утримані в дохід держави із заробітку порушника кошти підприємством перераховуються до державного бюджету через банківські установи України. Забороняється одержання утриманих коштів готівкою.

Якщо особа відбула призначений строк виправних робіт, але відрахування з її заробітної плати, через її затримку, не були вчасно перераховані в дохід держави в повному обсязі (що підтверджено розрахунковими відомостями з місця роботи), то така особа знімається з обліку, а його облікова картка вноситься до картотеки дебіторської заборгованості в підрозділу інспекцій, де вона перебуває до того часу, доки підприємство не перерахує всіх належних коштів.

Строк відбування виправних робіт не зараховується в загальний і трудовий стаж. Як заохочення при сумлінному ставленні до роботи і зразковій поведінці можливе зарахування строку виправних робіт до загального стажу. Під час відбування виправних робіт чергову відпустку надавати заборонено. Також не виплачується пільгові та заохочувальні надбавки до заробітної плати.

Під час відбування виправних робіт особа може перевестися на іншу посаду або роботу згідно із законами про працю на загальних підставах. Заборонено звільнення особи з місця роботи без дозволу інспекції виправних робіт. У випадку, якщо особа все ж таки перестає працювати, вона повинна негайно влаштуватися на роботу, при цьому повинна надати необхідну допомогу інспекція виправних робіт.

Відбування виправних робіт обчислюється часом, протягом якого порушник працював і з його заробітку провадилось відрахування. Кількість днів, відпрацьованих порушником, має бути не менше кількості робочих днів, що припадають на встановлений районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) календарний строк стягнення. Якщо порушник не відпрацював зазначеної кількості робочих днів і відсутні підстави для зарахування невідпрацьованих днів у строк стягнення, відбування виправних робіт триває до повного відпрацювання порушником належної кількості робочих днів.

[У частині другій статті 323 деякі слова виключено згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

У строк відбування стягнення зараховується час, протягом якого порушник не працював з поважних причин і йому відповідно до закону виплачувалась заробітна плата. До цього строку також зараховується час хвороби, час, наданий для догляду за хворим, і час проведений у відпустці по вагітності і родах. Час хвороби, спричиненої сп’янінням або діями, зв’язаними з сп’янінням, до строку відбування виправних робіт не зараховується.

Виконання постанови про застосування виправних робіт взаємопов’язане із строком відбування виправних робіт. Його точне обчислення необхідне для правильного виконання постанови. Обчислення строку цього виду адміністративного стягнення дещо складніше за інші види адміністративного стягнення. Згідно зі ст. 37 КпАП строк обчислюється місяцями або днями, відбування строку - це термін, протягом якого особа працювала і з її заробітку відбувалися відрахування в доход держави. В цей термін входять лише відпрацьовані дні, а також час, протягом якого порушник не працював з поважних причин і йому відповідно до закону виплачувалась заробітна плата, також зараховується час хвороби, час, наданий для догляду за хворим, і час проведений у відпустці з вагітності і родах. Загальна кількість днів, відпрацьованих порушником, має бути не менше кількості робочих днів, що припадають на встановлений суддею (судом) календарний строк стягнення. В цей строк не входять дня, в які порушник не вийшов на роботу без поважних причин, а також час хвороби, спричиненої сп’янінням або діями, пов’язаними з сп’янінням. Наприклад, за дрібне хуліганство на особу накладено стягнення у вигляді виправних робіт строком 40 днів. Він повинен їх відбути з 5 червня по 15 липня. На цей період припадає 35 робочих днів. Якщо працівник відпрацював їх усі, то вважається, що постанова виконана належно. У випадку, якщо з цих 35 робочих днів працівник відпрацював 33, а 2 його не було з неповажних причин (або з невідомих) на роботі, то він повинен відпрацювати ці дні до 18 липня (тому що 17 - вихідний, неробочий день). Отже, якщо порушник не відпрацював зазначеної кількості робочих днів і немає підстав для зарахування невідпрацьованих днів у строк стягнення, то він повинен відпрацювати належну кількість робочих днів.

[У назву статті 324 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

На власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником виправних робіт покладається:

правильне і своєчасне провадження відрахувань із заробітку порушника в доход держави і своєчасний переказ відрахованих сум у встановленому порядку;

трудове виховання порушника;

повідомлення органів, що відають виконанням даного виду стягнення, про ухилення порушника від відбування стягнення.

[У статті 324 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

Чинне законодавство визначає, що строк виправних