Читати книгу - "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."

Ст. 65 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI визначає нормативи відрахувань податку на доходи фізичних осіб до бюджетів місцевого самоврядування, у тому числі до доходів бюджетів міст районного значення, сіл, селищ чи їх об’єднань, відповідно до яких територіальні управління Державної казначейської служби України здійснюють розподіл зазначених коштів.

168.4.5. Якщо фізична особа, яка виконує обов’язки щодо нарахування та утримання податку, є податковим агентом, то сума податку перераховується до відповідного бюджету за місцем реєстрації фізичної особи — податкового агента в органах державної податкової служби.

Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI, до у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам — за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв) відповідальною особою за нарахування та утримання податку є нотаріус.

Якщо фізична особа нараховує та утримує податок, не маючи статусу податкового агента, то сума податку перераховується до відповідного бюджету за її податковою адресою, тобто місця постійного проживання або державної реєстрації, за яким вона береться на облік як платник податків в органі державної податкової служби (ст. 45 Кодексу).

168.4.6. Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Кодексу органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту. Відповідно вони контролюють правильність та своєчасність сплати податку за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу, уповноваженого самостійно нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету.

Відповідно до абзацу першого пп. 37 п. 22 розділу XIX «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснюється управління й облік.

168.4.7. Юридичні особи або відокремлений підрозділ, уповноважений самостійно нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету, маючи статуси податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок (пп. а п. 176.2 ст.176 Кодексу).

168.4.8. Відповідно до пп. а) п. 176.2 ст. 176 Кодексу фізичні особи зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) суми податку до відповідного місцевого бюджету у випадках, коли: фізична особа має статус податкового агента; у випадку, визначеному в пп. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 Кодексу.

168.5. Керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах (п. 1 ст. 51 Бюджетного Кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI). Відповідно до Постанови КМУ від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до положень пункту 168.5 Кодексу військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції мають право на отримання рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби.

До таких витрат належать: забезпечення форменим одягом, речовим майном, службовим обмундируванням; забезпечення безоплатною медичною допомогою; надання санаторно-курортного лікування та відпочинку для оздоровлення; надання жилого приміщення або виплата грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення; зниження плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія); безоплатний проїзд і перевезення багажу; безоплатне встановлення квартирної охоронної сигналізації і користування нею; безоплатне відправлення та одержання листів військовослужбовцями строкової служби (п. 2 ст. 51 Бюджетного Кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI).

Така компенсація здійснюється за рахунок коштів у розмірі фактично сплаченого податку на доходи фізичних осіб, що утримується з доходів такої категорії громадян, та в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених основними розпорядниками коштів у Державному бюджеті України.

169.1. Перелік податкових соціальних пільг.

З урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги:

169.1.1. у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, — для будь-якого платника податку;

169.1.2. у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, — для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — у розрахунку на кожну таку дитину;

169.1.3. у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, — для такого платника податку, який:

а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину-інваліда — у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;

в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії