Читати книгу - "Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів"

1.2. Організація і планування розслідування

1.2.1. Поняття і зміст організації розслідування

Повнота, всебічність та об’єктивність розслідування злочинів значною мірою залежать від чіткої організації і планування процесу розслідування кримінальної справи — одного із загальних принципів методики розслідування.

Організація розслідування є ширшим поняттям, ніж його планування. Організувати будь-яку діяльність, у тому числі і розслідування кримінальної справи, означає належним чином підготувати її, налагодити, визначити засоби і методи, упорядкувати та спланувати.

Організація розслідування включає такі дії:

• розробка погодженого плану застосування сил і засобів місцевих правоохоронних органів (слідчого апарату, міліції, прокуратури) на випадок небезпечних, надзвичайних пригод. У цьому плані передбачається формування слідчих груп, бригад, технічних засобів тощо;

• розробка спільно зі слідчим плану реалізації заходів у справах, порушених за оперативними матеріалами;

• налагодження належної взаємодії слідчого з оперативними працівниками, експертами, громадськістю, які залучаються до розслідування (розкриття) злочину;

• забезпечення кваліфікованого керівництва слідчо-оперативною групою (СОГ), бригадою;

• чіткий розподіл обов’язків між членами СОГ;

• проведення регулярних оперативних нарад СОГ з метою обговорення результатів і визначення наступних завдань розслідування;

• налагодження систематичного обміну інформацією;

• планування роботи слідчого з урахуванням усіх справ, які є у нього в провадженні;

• забезпечення СОГ технічними засобами;

• забезпечення чіткого виконання плану розслідування;

• відбір необхідного нормативного матеріалу і забезпечення нерозголошення даних досудового слідства;

• забезпечення діяльності членів СОГ за умов дотримання наукової організації праці та управління.

Комплекс організаційних заходів у кримінальній справі має бути ретельно визначеним, конкретним і деталізованим. Дотримання цих вимог набуває особливого значення при розслідуванні складних і багатоепізодних справ слідчою групою або бригадою, коли чіткий розподіл функцій між членами групи або бригади є важливою передумовою забезпечення ефективного та швидкого розслідування.

Організація розслідування повинна базуватися на сучасних досягненнях у галузі наукової організації праці.

1.2.2. Планування розслідування: поняття, завдання, види і принципи

Планування та організація розслідування хоча й тісно пов’язані між собою, але різняться за змістом і функціями. Планування розслідування полягає не тільки у складанні плану розслідування, це — частина великої проблеми розкриття злочинів. Тому воно застосовується в слідчій, оперативно-розшуковій, експертній діяльності.

Планування являє собою організаційний і творчий аспекти складної розумової праці слідчого, яка здійснюється з першого моменту розслідування і до його завершення (С. Голунський).

Під плануванням розслідування розуміють визначення шляхів розкриття злочинів, окреслення обставин, які підлягають з’ясуванню, а також встановлення найдоцільніших строків проведення необхідних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів (В. Коновалова).

До завдань планування розслідування належать:

• визначення найраціональніших шляхів розкриття злочинів;

• забезпечення об’єктивності, повноти та всебічності розслідування;

• забезпечення застосування засобів, прийомів і методів криміналістики з урахуванням особливостей кожної конкретної кримінальної справи;

• забезпечення найефективніших форм взаємодії між слідчими, експертними та оперативно-розшуковими підрозділами при розкритті та розслідуванні кримінальних справ;

• забезпечення досягнення мети розслідування з мінімальними витратами людських і матеріальних ресурсів, а також економне використання робочого часу слідчого.

Існує кілька рівнів планування: планування роботи слідчого (календарний план), планування розслідування в конкретній кримінальній справі, планування проведення певної слідчої дії, планування здійснення тактичної операції, тактичного прийому; планування початкового, наступного та заключного етапів розслідування.

Кожен рівень планування включає чотири основні стадії:

1) визначення загального напряму дій, формування мети, побудова версій і формулювання логічних висновків;

2) виділення обставин, які необхідно встановити;

3) визначення засобів, за допомогою яких буде встановлено обставини вчиненого злочину; прийняття тактичних рішень;

4) визначення виконавців і термінів виконання.

Планування розслідування в кримінальній справі необхідно відрізняти від планування окремої слідчої дії, тактичного прийому, тактичної комбінації, тактичної операції.

Планування розслідування злочину складається з такого:

• визначення завдань розслідування з урахуванням особливостей конкретного вчиненого злочину;

• побудови (висування) слідчих версій;

• аналізу версії та визначення обставин (питань), які потрібно встановити;

• визначення слідчих дій, оперативних засобів та інших перевірних і профілактичних заходів, необхідних для встановлення запланованих обставин;

• вибору конкретних виконавців і термінів виконання.

Планування окремої слідчої дії включає таке:

• визначення мети слідчої дії (перелік обставин, які потрібно встановити, та питань, на які необхідно отримати відповіді);

• встановлення (вибір) конкретних ресурсів — інформаційних, психологічних, технічних, що є у слідчого, та визначення їх співвідношення з конкретною метою, якої необхідно досягти;

• безпосередня розробка організаційно-тактичного змісту слідчої дії із визначенням послідовності застосування тактичних прийомів, тактичних операцій.

Плани можуть бути письмовими та усними. Випадки усного (уявного) планування можуть мати місце в основному на початковій стадії розслідування, при виявленні ознак злочину та порушенні кримінальної справи. У такій ситуації слідчий, базуючись на висунутих версіях, як правило, типових, складає приблизний план розслідування з провадження необхідних невідкладних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. І вже після їх повного або часткового виконання приступає до складання письмового плану, який повинен відображати всі висунуті ним у справі версії, обставини та питання, що підлягають встановленню у кожній з них, слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, необхідні для здійснення перевірки версій, строки та послідовність їх виконання.

До загальних елементів плану розслідування в кримінальній справі належать: висунуті у справі версії; обставини, які необхідно встановити; слідчі дії, оперативно-розшукові та організаційні заходи; вказівки щодо конкретних виконавців і термінів виконання; матеріали, які потрібно використати.

Більш компактним і раціонально побудованим виглядає план розслідування, в якому версія виноситься у заголовок плану. Таким чином, у плані перелічено усі версії та розроблено кожну з них окремо.

Додатково до основного плану нерідко складають різні допоміжні документи з метою систематизації зібраних матеріалів у кримінальній справі:

• “особові рахунки” — картки, до яких заносять усі епізоди злочину, здійснені обвинуваченими у справі;

• щотижневі і щомісячні таблиці, де у горизонтальних рядках перелічують обвинувачених, а у вертикальних стовпцях — епізоди;

• графічне зображення отриманих у кримінальній справі даних (схеми структури злочинної групи, зв’язків членів злочинної групи та співучасників, послідовності вчинення злочинних дій тощо);

• графік мережевого планування проведення слідчих та інших дій у справі.

Для розслідування багатоепізодних і складних кримінальних справ практикують створення бригади слідчих, яку очолює досвідчений керівник слідчого підрозділу або слідчий в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України. Аварії на транспорті, шахтах, розкрадання державного майна у великих обсягах, як правило, розслідуються бригадою слідчих. Бригаді підпорядковують оперативні підрозділи, засоби зв’язку,