Читати книгу - " Безрозсудні серця, Victoria Chukhriy"

Крістофер відчув, як його шлунок стискається, коли побачив Єву, що увійшла до кімнати. Він не бачив її чотири роки, але в ту мить, коли вона з’явилася, здавалося, що всі ці роки зникли. Вона виглядала навіть краще, ніж він пам’ятав: сильна, впевнена у собі. Але в її очах тепер була холодність, яку він раніше не бачив.

«Єво», — сказав він, його голос був тихим, але напруженим.

Вона подивилася на нього, її обличчя було без виразу. «Крістофере».

Минуло багато років з того часу, як він пішов, але раптово всі емоції, які він стримував, повернулися з новою силою. Він завжди думав, що зробив правильно, коли залишив її заради кар’єри та родини. Але зараз, стоячи перед нею, він почав сумніватися в своєму виборі.

«Я не знав, що це ти мала прийти на співбесіду», — сказав він, намагаючись звучати неформально, але відчував, що це йому не вдається.

«А я не знала, що ти став президентом компанії свого батька», — холодно відповіла вона. У її голосі не було тепла, яке він колись відчував, і Крістофер відчув це як удар.

«Речі змінилися», — сказав він, намагаючись посміхнутися, але його усмішка була натягнутою.

Єва сіла, і її постава стала ще більш жорсткою. «Так. Багато що змінилося».

Напруга в кімнаті була відчутною. Крістофер зрозумів, що цей процес не буде таким простим, як він сподівався. Він вже одного разу втратив її, і тепер, коли він бачив перед собою жінку, якою вона стала, він зрозумів, наскільки багато він тоді втратив.