Читати книгу - "Картина "Без облич", Роман Близнюків"

Тільки на відміну від інших, Гонте не повернувся. А через день, у квартирі, де його допитували, сталася пожежа. Свідки стверджували, що чули звідти крики живих людей. Його ученицю так і не знайшли. Адела Мізгерт зникла безвісти, як і її картини.

1814 рік. Римська імперія німецької нації. Другий рейх. Франкфурт.

Дивлячись на барвисті роботи дядька, юна шістнадцятирічна фрау Адела теж хотіла малювати, але батько чомусь не дозволяв. Її зачаровували, здавалося б, такі хаотичні мазки поблизу, які перетворювалися на цілісну картину здалеку. Це мистецтво. І Адела мріяла ним опанувати. Щоб так само захоплювати людей своєю майстерністю. Хотіла, щоб її картини подорожували світом і заворожували людей. А можливо, і лякали. Так, такі картини особливо запам'ятовувалися. Вона вже тоді це розуміла.

І ось одного дня вона стала на крок ближче до мрії. Мати домоглася дозволу в батька, і її з семирічним молодшим братом, що постійно хворів, відправили погостювати до дядька на околицю міста.

Ось тільки капосний родич ретельно ховав кисті та фарби від неї, стверджуючи, що це дітям не іграшки. І взагалі вони смертельно небезпечні. Адела не вірила в таку дурість, зате вірила в жадібність дядька. Наближався час від'їзду, а дядько так і не піддався на прохання навчити племінницю малювати. Тільки якісь нудні книжки підсовував.

Фарби випадково знайшов братик. У шафі із подвійним дном. Полотном дівчинці послужив виворіт іншої картини, де її відразу не виявлять, а може взагалі ніколи не знайдуть. Для першої роботи дівчинка обрала найяскравіші кольори: червоний, синій та зелений.

Поки Адела «творила», вона весь час, копіюючи артистів театру, облизувала кінчик пензля, забрудненого в зеленій фарбі і навіть не помічала, що брат повторює за нею.

Кінець