Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Смак життя, Юльчик 📚 - Українською

Читати книгу - "Смак життя, Юльчик"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Смак життя" автора Юльчик. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 3 4 5 ... 22
Перейти на сторінку:
Розділ 3. Занадто маленьке приміщення

«Кожна мрія потребує простору. Але почати можна і з кількох квадратів — якщо серце не вміщується в рамки.»

 

Оголошення вона переглядала годинами. Спочатку — лише онлайн. Потім — почала обдзвонювати. Виявилось, що реальність і фото не завжди мають щось спільне.

 

У четвер вона домовилась на перегляд одного варіанту в старому районі. Тиха вулиця, поруч школа, аптека, перукарня. Ідеальне місце, якщо все справді так, як в оголошенні.

 

Дощ мрячив, вітер гнав краплі по асфальту, і парасолька Лії виривалась із рук. Вона зупинилась біля сірої будівлі з облупленим фасадом. Табличка «Здається в оренду» висіла похило.

 

Відчинила двері. Всередині було сиро і порожньо. Три на чотири метри. Маленьке віконце. Тріщина на плитці. Стара розетка, яка виглядала як декорація з фільму жахів.

 

— Ну, як вам? — пролунав голос.

 

Вона озирнулась. Біля дверей стояв хлопець років 25 у чорному светрі, з розтріпаним волоссям і кавою в руках.

 

— Я… чекаю власника. Хочу подивитися приміщення.

 

— Ви вже дивитесь, — усміхнувся він. — Я Ігор. Це мій старий склад, з дитинства стоїть без діла. Раніше тут зберігали велосипеди. Тепер — пил.

 

Лія вдихнула глибше.

— Я хочу відкрити кавʼярню. Маленьку. Дуже. Але не настільки ж. Тут навіть не буде де сісти.

 

Ігор кивнув.

— Це правда. Але тут можна зробити віконце видачі. «Кава на виніс». Поставити стіл біля входу. Люди та діти із школи заходитимуть. А головне — тут тихо.

 

Він уважно дивився на неї, ніби пробував уявити, чи впишеться вона в цей простір.

 

— Ви схожі на людину, яка робитиме не просто каву, а тепло. Це відчувається.

 

Лія здивувалась.

 

— Ви так говорите, ніби вже пили її.

 

— Ні. Але я вірю в атмосферу. Якщо від вас іде така — люди повертатимуться навіть за найпростішим лате.

 

Вона озирнулась ще раз. Тісно. Темно. Сиро. Але…

 

— А що, якщо ми пофарбуємо стіни в теплий відтінок? Повісимо гірлянди? Маленька барна стійка — і коробка з наліпками як передбачення.

 

Ігор усміхнувся.

 

— Це вже звучить як мрія. Тепер лишилось вирішити — чи берете її в оренду.

 

— А скільки? — запитала вона.

 

— Для першого місяця — задарма. Якщо вийде — домовимось. Якщо ні — значить, це був просто експеримент. Але ви маєте спробувати.

 

Лія не знала, хто цей хлопець і чому він вірить у неї. Але його слова зігріли не менше за каву.

 

Вона простягнула руку.

— Домовились.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 3 4 5 ... 22
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Смак життя, Юльчик», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Смак життя, Юльчик"