Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Загоріла полонина 📚 - Українською

Читати книгу - "Загоріла полонина"

191
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Загоріла полонина" автора Софія Парфанович. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 3 4 5 ... 11
Перейти на сторінку:
Біля нього декілька кращих, побілених домів, під ґонтами, а то й бляхою. Там живуть оці Вальтери та Генґери чи Кохи, що відкілясь примандрували на наші землі. Хіба вже й тоді було їм тісно на власній?

— Про цісарів та й войни і нині ще нарід співає:

Та у тебе, цісарийку, Злоті рукавиці, Та бо через тебе Плачут молодиці. Старі за синами, Жони за ґаздами, А молоді дівчатойка За парібойками.

Але за давніших часів ще якось нарід жив. То за Австрії. Бо через границю всі ходили на венґерські доли на жнива. А там пшениці, пшениці! Челядина з-поміж них не видно. Отже на жнивах нарід си заробив тілько, що цілий рік було що їсти. Нихто ся не гадав. А що вже голоду такого як тепер то й нихто не чув за голоди. Отже аж тепер як Венґри інша держава, границю заперли і никого не пускают. Отже видите, що мав то бити́ єден край, бо му вкупі било добре і для гендлю і для роботи та й для їдіня. Ба, що, коль пани розділили!

— Але як таке вийшло, то й дороги запустіли. Ба, та є колія, правда, що є, але що з неї, коль їде тілько до Сянок. Перше на Ужок, на Волосянку та й в Унґвар, ци як наші кажуть Ужгород. А тепер що? Би хто челядинови голову та й руки обрубав.

— То як повідаю: запустіли та й травов поросли дороги. Ци били́сте на вершках? Такой мусілисте видіти, що з тої широкої дороги тілько піхурка зісталася. Тай та на вершку ся губит в траві, мож змилити, як хто не знає. Но тілько всього, що в Турку нев йдут хто на колію гроший не має або жалує. Тай в Шадровець ци Дзвинич імінню сіль несут, що на тих полонинах стоїт. Але то дуже вже мало ґаздів має таке іміння, що го аж в полонину дає. По поточинах пасе та й по стерни… Про іміння у нас найбільше співанок. Єдні старі-старі, а другі новітні. Певно ті, що про воли, то старі, бо тепер воли гет переводятся. Ще хто жиє під половинами, то їх держит, а вже ми то й забули, які воли.


Пили хлопці на Маґурі За волойки бурі, А ще будут в Мурованці За воли сиванці. Голосочку, мій дзвіночку, Не дай ся змінити, Та я буду із тобою Волойки гонити. Ой сумує полонина І б'де сумувати, Бо перестав Іванцьо Воли зганювати.

Таких співанок много, много по цілих горах співают, а навіть як співают про любов, а таких співанок найбільше, то згадуют іміння. Анужто, послухайте:


А в Марисі коні лисі, Бички половенкі. До Марисі ходять хлопці, Хлопці молодейкі. Ой Марисю, Марисейко Бички за водою: Та не жяль ми за бичками, Іно за тобою. Скаче баран через паркан Білими лапками, Чим любойку споминати, Як не співанками?

Нарід наш, бойки, вівсом та й бульбою жиє. Ого, вже забив за венґерську пшеницю, молока й масла часом цілий рік не видит, бо йміння мало та й ледаке. От бідує на своїй лепчици та й тяжко працює. Таже співают:


Коби бульба ся родила І капуста вила, Бив би смачний обідец І вечеря мила.

Ще де ліси рубают, ще де робота на тартаках то на зарібки ходят. Але бо й лісів не стає, гет повирубували. Давно фузію мав що єден та й стріляв звіра, а нині? Тілько фузії, що в лісного та й у того Гриця, що в Сорочинах жиє та й крадькома якого цапа в лісі підстрілит. Але бо й єго вже колись тут ймили та й заперли. Фузію в стрісі знайшли.

Неодна мати так ся гадат як тота у співанці:


Діти мої дрібненейкі, Тосте ня обсіли, Вийшов хлібець, вийшла бульба,
1 ... 3 4 5 ... 11
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Загоріла полонина», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Загоріла полонина"